Пижмо звичайне ( Tanacetum vulgare L.). Народні назви – дика горобинка, рай-зілля, приворотень . Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло заввишки 50-100см (іноді досягає 1.5м ) пряме, борозенчасте, голе, лише у верхній частині гіллясте. Нижні листки – черешкові, верхні – сидячі. Квітки дрібні, якраво-жовті, зібрані в плоскі кошики, на верхівках утворюють щиткоподібні суцвіття. Цвіте у червні – вересні.
Росте на галявинах, узліссях, насипах, біля залізничних шляхів, на луках. Розводять на присадибних ділянках як лікарську і декоративну рослину. Виділяє не зовсім приємний камфорний запах. Фітонцидна і бактерицидна рослина.
Як заготовляти та зберігати пижмо
З лікувальною метою заготовляють квіткові кошики рослини ( в період їх повного цвітіння ) без квітконіжок. Сушать в теплих, добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у щільній паперовій тарі.
Хімічний склад
Квіти містять ефірну олію, яка складається з біциклічних терпенових кетонів (туйони), борнеолу і камфори. У рослині знайдено флавоноїдні сполуки, дубильні речовини, терпени, органічні кислоти.
Застосування пижма в лікувальних цілях
Препарати пижма проявляють жовчогінну, тонізуючу дію, поліпшують секреторну функцію шлунка, підвищують артеріальний тиск, уповільнюють ритм серця, збільшують амплітуду серцевих скорочень.
Їх застосовують для лікування гепатиту, сечокам’яної хвороби, запальних процесів у сечовому міхурі, подагри, ревматизму, неспецифічного поліартриту. Пижмо – ефективний глистогінний засіб.
При відсутності холодильника свіжі стебла пижма добре зберігають м’ясо та рибу. Ефективні в боротьбі з міллю.
Рослина отруйна! Вживання ліків небхідно суворо дозувати. Перед використанням проконсультуйтеся зі спеціалістом!
