Туберкульоз (або сухоти) — одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, яке входить у десятку інфекцій, що призводять до смертності у всьому світі. Хворобу викликає мікобактерія туберкульозу (туберкульозна паличка, паличка Коха) — дуже “живуча” й заразна.
Основні форми туберкульозу
Може бути активна форма туберкульозу (відкрита — коли хворий заразний, адже виділяє назовні мікобактерії туберкульозу, скажімо, під час кашлю, закрита — хворий незаразний, немає виділення мікобактерії назовні) та латентна (прихована).
Туберкульоз поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Переважно це відбувається, коли хворий із відкритою формою туберкульозу кашляє, чхає, спльовує. Щоб заразитись, достатньо невеликої кількості паличок туберкульозу. Під найбільшим ризиком — члени родини, колеги чи медичні працівники, які тривалий час контактують із хворим на відкриту форму туберкульозу.
Збудник туберкульозу доволі стійкий у навколишньому середовищі: витримує нагрівання до 100 градусів упродовж 5-7 хвилин, висихання до декількох тижнів. Паличка Коха руйнується під дією ультрафіолетового опромінення (УФО).
Захворювання на туберкульоз має хронічний перебіг. Найчастіше інфекція вражає легені (туберкульоз легень) або інші органи, зокрема, кістки, шкіру, оболонки мозку, нервову систему нирки, печінку тощо.
Ознаки туберкульозу
Збудник туберкульозу може перебувати в тілі людини і ніяк себе не проявляти. Такий хворий не заразний, але при зниженні імунітету хвороба може активуватися — тоді латентна форма перейде у відкриту.
Це може відбутися при певних захворюваннях — ВІЛ (СНІД), нирковій недостатності, цукровому діабеті, онкологічних захворюваннях, ревматоїдному артриті, хворобі Крона, псоріазі, червоному системному вовчаку; при хронічному недоїданні або неякісному харчуванні, якщо людина раніше хворіла на туберкульоз (упродовж останніх двох років), при аномальній (Х-подібній) будові грудної клітки, ослабленій імунній системі, імуносупресорній терапії (наприклад, при пересадці органів), тривалій глюкортироїдній терапії, спровокувати активну форму туберкульозу може куріння та вживання наркотиків і алкоголю.
Існує статистика, що чверть населення світу має латентний туберкульоз, який не проявляється завдяки роботі імунної системи. Вважається, що від 5 до 15% цих людей можуть захворіти на активну форму туберкульозу протягом життя.
У дітей туберкульоз важко діагностувати. Перебіг хвороби у них проходить складно, часті позалегеневі форми, високий рівень смертності та інвалідизації.
Під час активної форми туберкульозу його носій заразний для інших. 90% випадків активного туберкульозу в дорослих — загострення латентної форми інфекції.
При появі симптомів відкритої форми туберкульозу слід невідкладно звернутись до лікаря: нав’язливий кашель більше 3 тижнів, сліди крові в мокротинні, біль у грудях, постійне відчуття втоми, втрата апетиту чи ваги, нічна пітливість, озноб, гарячка (37-38 градусів) або знижена температура тіла (35,5ºС), відчуття розпирання в шиї.
Перебіг активної (відкритої) форми туберкульозу може бути помірним. Такі хворі відкладають свій візит до лікаря, але вони є заразними і можуть заразити від 5 до 15 осіб, із якими контактують.
Лікування та профілактика туберкульозу
При лікуванні туберкульозу важливо почати його якнайраніше, а потім ретельно виконувати вказівки лікаря. Адже при порушенні послідовності чи тривалості лікування його результати легко звести нанівець (лікування триває 6-9 місяців). Більше того — виникає резистентність збудника до того виду ліків, який використовували.
Форму туберкульозу (полірезистентний туберкульоз), викликану туберкульозною бактерією, нечутливою до препаратів першої лінії, лікують медикаментами другої лінії. Таке лікування має більше протипоказань і може тривати до 2 років. Може виникнути ситуація, коли розвивається важка резистентність — тоді хворого вже нема чим лікувати.
Важливо ізолювати хворого, а приміщення, де він перебуває, часто провітрювати. Коли він кашляє чи чхає, навіть розмовляє, повинен затуляти рот, користуватись масками.
Для діагностики туберкульозу використовують флюорографію (рентгенологічне обстеження грудної клітки), аналіз крові, лабораторне дослідження харкотиння пацієнта, пробу Манту (введення підшкірно туберкуліну).
Найкраща профілактика захворювання на туберкульоз — вакцинація. Якщо проба Манту дає позитивну реакцію (почервоніння, значна припухлість), це означає, що організм уже “познайомився” з цією інфекцією й виробив імунну реакцію на неї, відтак щеплення не потрібне. Якщо ж почервоніння нема або воно незначне, вводять вакцину БЦЖ (в Україні є в переліку обов’язкових щеплень).
