Антибіотики перевернули світ, змінили життя якщо не більше, ніж винахід електрики, то вже точно не менше. Чому ж ми ставимося до них насторожено? Причина в неоднозначному впливі цих ліків на організм. Спробуємо розібратися, яким же є цей вплив, і чим насправді стали антибіотики для людей, порятунком або прокляттям.
Зупинимося на основних небажаних наслідках їх вживання:
- Алергічні реакції та антибіотики. Проявлятися вони можуть по-різному, найчастіше це шкірний висип і свербіж. Алергію можуть викликати будь-які антибіотики, але найбільш часто це цефалоспорини, бета-лактами і пеніциліни;.
- Токсична дія антибіотиків. Особливо вразлива в цьому відношенні печінка, яка виконує в організмі функцію очищення крові від отрут, і нирки, через які відбувається виведення токсинів з організму. Гепатотоксичною дією володіють, зокрема, антибіотики тетрациклінового ряду, а нефротоксичною – аміноглікозиди, поліміксини і деякі з цефалоспоринів. Крім цього, аміноглікозиди можуть викликати незворотне ураження слухового нерва, що призводить до глухоти.
- Пригнічення імунітету антибіотиками. Імунітет – це захисні сили організму, його «оборона», що оберігає організм від вторгнення хвороботворних агентів. Придушення імунітету послаблює природний захист організму, ось чому антибіотикотерапія не повинна бути надмірно тривалою. В тій чи іншій мірі імунітет пригнічує більшість антибактеріальних препаратів.
- Вплив антибіотиків на мікрофлору. Агресивна дія антибіотиків відбивається і на корисній мікрофлорі, що мешкає на поверхні інших слизових оболонок. Особливо добре з цим знайомі представники жіночої статі. Виникнення грибкових захворювань, зокрема, кандидозу (молочниці), не є рідкістю у жінок, що пройшли курс антибактеріальної терапії. Механізм такої побічної дії простий – антибактеріальні препарати знищують корисну мікрофлору на поверхні слизової оболонки, а це, в свою чергу, дає зелене світло для розмноження патогенних мікроорганізмів і грибків.
У більшості випадків призначають антибіотики широкого спектру дії, які чинять негативний вплив на шлунково-кишковий тракт і печінку, тому правильно підібране харчування допоможе легше перенести прийом антибіотиків.
Основні правила харчування під час прийому антибіотиків:
Напої при антибіотикотерапії:
Антибіотики треба запивати тільки водою 200 – 300мл, протягом дня дорослим потрібно випивати 2,5 – 3 літри, дітям 1,5 – 2 літри.
Соки, чай, можна пити, але не запивати ними антибіотики. Не рекомендується пити грейпфрутовий сік, так як при прийомі антибіотика можуть виникати алергічні реакції, а грейпфрутовий сік сприяє збільшенню гістаміну в крові, а він посилює алергічні реакції.
Алкогольні напої: горілка, вино, пиво, слабоалкогольні, лікери категорично заборонено. Метаболізм більшості лікарських речовин відбувається в печінці. Алкоголь теж метаболізується в печінці. Таке подвійне навантаження на орган небажане.
Напої, в яких міститься танін (чорний чай) і кофеїн (кава) інактивують лікувальний антибактеріальний ефект.
Читайте також: Піраміда здорового харчування і Гарвардська тарілка – що й до чого, та як у нас.
Харчування при антибіотикотерапії:
Продукти, які треба виключити – це ті які дають навантаження на печінку і шлунково-кишковий тракт:
- Виключити смажене, жирне, солоне, копчене, гостре, консервацію з додаванням оцту;.
- М’ясо: свинина, баранина, ковбасні вироби;.
- Жирне і гостре: сало, майонез, кетчуп, гірчиця, аджика гостра, хрін;.
- Борошняні продукти: торти, тістечка, чіпси, печиво з наповнювачем, білий хліб;.
- Смажене: яйця, котлети, рибу. .
Продукти які рекомендується вживати під час прийому антибіотиків:
- М’ясо відварне: телятина, куряче філе;.
- Риба: відварна або запечена;.
- Хліб: грубого помелу з висівками, чорний;.
- Яйця: варені “в круту” ;.
- Фрукти: яблука, курага, банани;.
- Овочі: морква, буряк, капуста брокколі, капуста пекінська, звичайна капуста, гарбуз. .
Відомо, що багато ліків, в тому числі антибіотики, викликають алергічні реакції. Тому для зниження цього ускладнення дієта при антибіотиках вимагає скоротити вживання шоколаду і цукерок, меду, цитрусових, ікри, креветок, полуниці.
Харчування після вживання антибіотиків включає відновлення мікрофлори слизових оболонок та вітамінотерапію.
Відновлення мікрофлори слизових оболонок:
Після закінчення прийому антибіотиків слід подумати про відновлення мікрофлори кишечника. Для цього існують пробіотики і пребіотики. Їх відмінність в тому, що одні складаються безпосередньо з корисних біфідо-і лактобактерій, а інші сприяють приживленню і збереженню їх в кишечнику.
Після прийому антибіотиків лікарі рекомендують їсти кисломолочні продукти, тому що вони є найпростішим і доступним засобом для відновлення здорової флори кишечника. Більш ефективні засоби, що містять додані біфідобактерії і молочнокислі бактеріі. Потрібно вживати кефір, натуральний йогурт, сироватку, бринзу, домашній сир.
Окрім продуктів, що містять власне корисні бактерії (пробіотиків), харчування після антибіотикотерапії повинно бути збагачене пребіотиками (харчові волокна, інулін, лактулоза), які є субстратом живлення корисної кишкової мікрофлори. Запечені яблука, напої з цикорію, овочі, цільнозлаковий хліб та крупи будуть добрим джерелом цих компонентів.
Відновлююча терапія необхідна зокрема тому, що здорова мікрофлора кишечника допомагає підтримувати імунну систему в робочому стані.
Вітамінотерапія після курсу антибіотиків
Оскільки багато антибіотиків призводять до зниження засвоюваності та вмісту вітамінів в організмі хворого, корисно на етапі одужання вживати більше продуктів, які містять вітаміни. Так наприклад, після тетрацикліну показаний вітамін С ( лимони, ківі, смородина, малина, капуста, калина, броколі) , після ізоніазиду – вітамін В6 ( кедрові горіхи, фасоля, грецький горіх, тунець, скумбрія, печінка) після стрептоміцину – вітамін В1 ( дріжджі, арахіс, насіння соняшника, горох, фісташки).
Необхідно пам`ятати, що основний принцип лікування “не нашкодь”, тому вживання антибіотиків має призначатися виключно лікарем за наявність показів!
