Золототисячник звичайний (Centaurium erythraca Raf.). Народні назви: центурія, цвінтарка.
Дворічна трав’яниста рослина. Стебло пряме чотиригранне, заввишки 20-50 см, голе, вгорі – розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки – обернено –яйцевидні, стеблові – супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані у щитковидні віяла, розкриваються до сходу сонця. Запах ніжний, невиразний. Цвіте з середини серпня до середини вересня. Поширений на сонячних галявинах, узліссях, сухих луках, пагорбах, сіножатях.
Як заготовляти та зберігати золототисячник
Використовують усю рослину. Збирають під час цвітіння, зрізаючи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.
Хімічний склад
У рослині виявлено глікозиди еритаурин, еритроцентаурин, еритрамін, алкалоїди генціанін, еритрицин, олеїнову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні речовини, солі органічних кислот.
Застосування золототисячника в лікувальних цілях
Препарати золототисячника:
- стимулюють секрецію залоз травного тракту.
- виявляють анестезуючі та жаропонижувальні властивості.
- посилюють жовчовиділення.
Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному і гіпоацидному гастриті, проти атонії кишечника.
У народній медицині золототисячник звичайний знаходить широке застосування як засіб для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті.
Його включають у відповідні збори, що зменшують потяг до алкоголю.
УВАГА! Треба боятися передозування центурії, оскільки це викликає нудоту і болі у шлунку і кишечнику.
Перед використання проконсультуйтесь зі спеціалістом.
