Хто не знає оспіваної у народній творчості калини?
КАЛИНА ЗВИЧАЙНА (Viburnum opulus L. ) – високий гіллястий кущ заввишки 3-4 метри. Кора сіра. Листки до 10 см. завдовжки, супротивні. Квіти білі, зібрані у плоскі щитовидні суцвіття: крайові – великі, безплідні; середні – менші, двостатеві. Плід – соковита овальна яскраво-червона їстівна кістянка.
Цвіте у травні-червні. Плоди достигають у вересні-жовтні. За легендою, кущі калини виростали з краплин дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана , були підхоплені вітром і рознесені по лісах і долах, по берегах рік і озер… Сталося це у сиву давнину, коли на руські землі нападали татарські ординці. Двоє відважних сестер не один загін кривавих нападників завели на погибель у лісові хащі та непрохідні болота. Та й самі не оминули лиха. З тих пір ростуть кущі калини повсюдно: то над водою, то попід лісом, то десь над яром. Часто висаджують кущі калини на подвір’ях, в парках.
Як заготовляти та зберігати калину в лікувальних цілях
З лікувальною метою використовують кору, плоди та квіти калини . Кору збирають з молодих стовбурів та гілок навесні, ягоди – під час повної стиглості, після перших заморозків. Сушать у приміщенні, що добре провітрюється або в сушарках.
Хімічний склад
У корі виявлено сапоніни, смоли, дубильні речовини, філохінони, органічні кислоти. Плоди містять органічні кислоти, дубильні речовини. вітаміни (С, К1), мікроелементи (марганець і цинк), інвертний цукор. Квіти містять флавоноїди.
Застосування калини
- Настій та відвар кори застосовують при хворобах простудного походження, носовій кровотечі;
- настій плодів – при геморої;
- сік плодів – при захворюваннях горла, бронхів, шкірних хворобах;
- настій та відвар квіток і сушених плодів – при гіпертонічній хворобі, захворюваннях нирок, як потогінний засіб при гарячці, кашлі;
- сирі ягоди калини – при катарах, виразці шлунка, колітах із запорами, при жовтяниці, діатезах.
З плодів калини виготовляють смачні киселі, печуть пиріжки.
