Бузок - лікувальні властивості

Всім відомі своїми красивими запашними ліловими волотями квіток декоративні кущі.

Бузок прийшов до нас із Балканського півострова. В кінці XVI століття рослина введена у культуру.

Ось як пояснює походження латинської назви бузку Василь Шевчук у книзі “Зелений дивосвіт Поділля”.

“В лісову німфу Сирінгу закохався Пан, бог лісів, полів і опікун стад . Лісова красуня була юна, тендітна, чарівна, як травневе ранкове сонечко, а опікун лісів - рогатий, бородатий, з цапиними ногами - напівчудовисько. Кожного разу при зустрічі юна красуня намагалася якнайшвидше зникнути із його очей, та молодий бог настирливо переслідував її . Одного разу перелякана Сирінга , рятуючись від переслідування, перетворилася в кущ. Зажурений бог назвав його іменем німфи.”

Бузок звичайний (Syringa vulgaris L.) -кущова рослина висотою від 2 до 7 метрів. Листки супротивні, яйцеподібні з цільними краями. Квіти двостатеві, лілового або білого кольору, зібрані у китиці. Віночок трубчастий з чотирма ( рідше з трьома або п’ятьма) пелюстками. У дитинстві всі шукали квітку з п’ятьма пелюстками, яку треба було з’їсти - на щастя. Бузок дарує не лише естетичну насолоду, а й здоров’я.

Як заготовляти та зберігати бузок

З лікувальною метою використовують квіти і листя, зібрані в період цвітіння. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад

У квітах виявлено ефірну олію, фарнезол, фенолглікозид сирингін. У листях - сирингін , аскорбінову кислоту, гіркі речовини.

Застосування бузку в лікувальних цілях

Використовують при захворюванні дихальних шляхів ( задишка, бронхіти, кашель ), при артритах, ревматизмі ,інфекційних захворюваннях і хворобах сечовивідних шляхів, при набряках ниркового походження , невралгії і невритах, навіть при епілепсії, при цукровому діабеті , захворюваннях шкіри (навіть при псоріазі).