Глід колючий ( Crataegus oxyacantha L. )- найбільш поширений вид глоду. Родина – розові.
Глід колючий – кущ або невелике дерево заввишки 5-6 метрів. Росте в лісах і перелісках, на кручах, пагорбах, високих берегах річок, біля залізничних шляхів. Гілки рослини мають гострі і міцні колючки. Квітки з білими або рожевуватими пелюстками. Плоди світло- або криваво-червоні. Цвіте у кінці травня – на початку червня. Плоди достигають в кінці серпня на початку вересня.
Як заготовляти та зберігати глід
Для медичного використання заготовляють квіти, листки та плоди глоду. Квітки та листки збирають на початку цвітіння, коли ще більшість квітів у бутонах, плоди – до морозів. Сушать сировину у добре провітрюваних приміщеннях. Висушені квіти глоду треба захищати від молі, яку приваблює їх приємний і своєрідний запах. Тому зберігають їх у щільній картонній чи дерев’яній тарі.
Хімічний склад
У квітах глоду колючого знайдено флавоноїдні сполуки, оксикоричні кислоти ( хлорогенову і кавову) та аміни ( триметиламін, холін, ацетилхолін). У листках виявлено кислоти, флавоноїди, летку олію.
Плоди містять аскорбінову кислоту, ретинол, сапоніни, ненасичені жирні кислоти, цукри, дубильні речовини, білки.
Застосування глоду в лікувальних цілях
Препарати з квіток і плодів глоду ( настої і спиртові настойки, рідкий екстракт плодів) мають спазмолітину, ангіотонічну, діуретичну та антиалергічну дії. Вони тонізують серцевий м’яз, знижують збудливість центральної нервової системи, посилюють постачання коронарних судин серця і судин мозку, усувають тахікардію і аритмію, поліпшують сон, самопочуття.
Препарати глоду показані при:
- хворобах, пов’язаних з порушенням діяльності серця (біль у ділянці серця, тривале відчуття серцебиття, неврози серця, недостатність його дії, аритмія, в тому числі миготлива, тахікардія, стенокардія, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба);
- нервових захворюваннях ( нервове збудження, безсоння);
- клімаксі.
Препарати з глоду широко використовуються в офіційній медицині.
