Цинк використовували ще за часів Стародавнього Єгипту ще 5000 років тому. Цинковою маззю користувалися при шкірних хворобах і для прискорення загоєння ран. Цинк – важливий мікроелемент для здоров’я та для нормального функціонування кожної клітини організму. У нормі в організмі людини повинно міститися близько 2-3 г цинку. Міститься цинк у шкірі, печінці, нирках, в сітківці ока, а у чоловіків, окрім того, в передміхуровій залозі.
Людина отримує цинк головним чином з їжею. Організму для здоров’я та правильного функціонування необхідно 10-20 мг цинку в день.
Цинк входить до складу ферментів і комплексів, що забезпечують найважливіші фізіологічні функції організму:
- ріст і обмін речовин на клітинному рівні, синтез білків, загоєння ран.
- активізація імунних реакцій, спрямованих проти бактерій, вірусів, пухлинних клітин.
- засвоєння вуглеводів і жирів.
- підтримка і покращення пам’яті.
- підтримка чутливості смаку і нюху .
- забезпечення стабільності сітківки і прозорості кришталика ока.
- нормальний розвиток і функціонування статевих органів.
В яких продуктах є цинк
Найбільше цинку є в таких продуктах харчування:
- в пророщеній пшениці
- висівках
- соняшниковому та гарбузовому насінні
- грибах
- устрицях
- баранині
У менших кількостях цинк міститься у:
- яловичині
- свинині
- курячому м’ясі
- субпродуктах
- яловичій печінці
- річковій рибі
- цільнозерновому хлібі
- бобових
- м’ясі кроликів і курчат
- кефірі
- жовтках яєць
- горіхах кеш’ю
- шоколаді
- цибулі
- часнику
- морській рибі
- молоці
Фрукти і овочі, як правило, бідні цинком. Так що у вегетаріанців і людей, що вживають в їжу недостатню кількість продуктів, що містять цей мікроелемент, може розвинутися дефіцит цинку.
Тривале вживання дуже солоної або занадто солодкої їжі може негативно повпливати на ваше здоров’я, також – може зменшити вміст цинку в організмі.
Нестачу цинку може спричинити не лише неправильне харчування. До цього приводять: зниження функції щитовидної залози, хвороби печінки і нирок, погане засвоєння цього мінералу організмом. Прийом певних ліків, наприклад деяких протизаплідних таблеток і гормональних препаратів, препаратів кальцію (особливо жінками старшого віку).
Низький рівень цинку в крові характерний для цілого переліку захворювань: атеросклероз, цироз печінки, рак, хвороби серця, ревматизм, артрит, діабет, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, виразки на тілі.
Симптоми недостачі цинку
- сповільнення росту дітей.
- пізнє статеве дозрівання.
- імпотенція у чоловіків і неплідність у жінок.
- погане загоєння ран.
- дратівливість і втрата пам’яті.
- поява вугрів.
- осередкове випадання волосся.
- втрата апетиту, смакових відчуттів і нюху.
- ламкість нігтів.
- часті інфекції.
- порушення засвоєння вітамінів А, С і Е.
- підвищення рівня холестерину.
Чим небезпечний дефіцит цинку
При дефіциті цинку на нігтях з’являються білі плями. Що супроводжується втомою, частими інфекціями та алергічними реакціями.
Цинк підсилює дію вітаміну D і сприяє кращому засвоєнню кальцію, тому його дефіцит призводить до остеопорозу – ослаблення кісток і підвищенню їх ламкості, особливо у літніх людей.
Вагітним жінкам рекомендується щодня вживати в їжу продукти, багаті цинком, щоб запобігти викидням.
Навіть невеликий дефіцит цинку в організмі може знизити здатність імунної системи протистояти пухлинним клітинам. Тому якщо в організмі бракує цинку, треба вживати продукти тваринного походження, а також висівки, пророслу пшеницю, цільнозерновий хліб і інші продукти, багаті цинком.
У резолюції конференції наукового товариства Америки вказано: “Так як недолік цинку в організмі людини чинить негативний вплив на його здоров’я, порушує ріст і розвиток людського організму і викликає багато інших хворобливих станів, слід визнати цинк життєво необхідним для людини елементом”.
Зауваження щодо прийому препаратів цинку
На відміну від натуральних продуктів, при вживанні препаратів цинку можливе передозування. Тому приймаючи харчові добавки, що містять цинк будьте обережні: надлишок цинку може заважати всмоктуванню в кишечнику інших мікроелементів, наприклад міді, і привести до їх дефіциту. Переважно використовують не сульфат цинку, а його комплексні солі (глюконат, аспартат або піколінат цинку), які не мають цього шкідливого впливу на всмоктування інших мінералів.
