Кукурудза звичайна (Zea mays L.) – однорічна трав’яниста культурна рослина. Стебло пряме, високе, могутнє, розділене на вузли, досягає 2.5 м заввишки. Листки широкі, ланцетні. Чоловічі квітки зібрані у верхівках, жіночі – на качанах, у пазухах верхніх стеблових листків. Культура давня, завезена в Європу ще за часів Колумба.
Як заготовляти та зберігати кукурудзу
Використовують приймочки і стовпчики рослини («волосся») та кукурудзяну олію. Збирають кукурудзяні стовпчики при достиганні качанів. Сировину розстеляють тонким шаром, добре висушують і зберігають у пакетах у прохолодних місцях.
Хімічний склад
В кукурудзі знайдено дубильні речовини пірокатехінової групи, цукри, жирну олію, яка містить лінолеву та арахідинову кислоти, летку олію, а також калій, магній, кальцій, ситостерол, ретинол, тіамін, рибофлавін, аскорбінову кислоту, біофлавоноїди, сапоніни, пантотенову кислоту.
Застосування кукурудзи в лікувальних цілях
Препарати із кукурудзяних стовпчиків застосовують як жовчогінні при холециститах, холангітах і гепатитах із затримкою жовчовиділення. Вони збільшують секрецію жовчі та поліпшують її рух, розріджують жовч, зменшують кількість білірубіну в ній. Прискорюють процес зсідання крові, тому використовують як кровоспинний засіб при шлункових , кишкових та маткових кровотечах. При хворобах нирок, сечового міхура сприяють розрихленню каменів. Стовпчики спричиняють також гіпоглікемічну дію, понижуючи вміст цукру в крові.
Кукурудзяна олія знижує рівень холестерину в крові, сприяє жировому обмінові, тому корисна при склерозі, гіпертонії, а також при лікуванні дерматозів, оскільки містить вітамін F.
При підвищеній здатності крові до зсідання будьте обережними у дозуванні препаратів! Перед використанням проконсультуйтеся зі спеціалістом!
