Кропива собача серцева ( Leonurus cardiaca L.), російська назва- пустирник . Інші назви – глуха кропива, сердечник волохатий. Багаторічний бур’ян висотою 0,5 – 2 м з чотиригранним, прямим, дуже гіллястим стеблом. Листки супротивні, черешкові, яйцевидні. Квітки рожеві, зібрані кільцями у пазухах верхніх листків. В Україні найбільше поширена собача кропива п’ятилопатева.
Росте у лісах, перелісках, садах, на межах, пустирях.
Як заготовляти та зберігати кропиву собачу
Для медичного застосування використовують верхівки квітучих стебел, які сушать у теплих приміщеннях, що добре провітрюються. Перед сушінням рослину подрібнюють.
Хімічний склад
Собача кропива містить у собі флавоноїдні глікозиди ( рутин, квінквелозид, космосиїн, кверцетин, гіперозид), дубильні речовини, сапоніни, летку олію, гіркі і цукристі речовини, незначну кількість ретинолу та аскорбінової кислоти, паракумарову кислоту.
Застосування кропиви собачої в лікувальних цілях
«І тоді, коли при серцевих захворюваннях не допомагає « цариця спокою» валеріана, і тоді , коли при важких недугах безсилі броміди, на допомогу приходить сердечник » – так відгукувався про собачу кропиву кращий знавець лікарських рослин І. М .Носаль.
Отже, застосовують її як заспокійливий засіб при серцевому неврозі, ішемічній хворобі, міокардиті, кардіосклерозі, початкових стадіях гіпертонічної хвороби, порушеннях функції центральної нервової системи, істерії, неврастенії, епілепсії, церебросклерозі.
Добре діє на шлунково- кишковий тракт при хронічних катарах товстих кишок, при шлункових спазмах. Проявляє протизапальну і антибактеріальну дію при лікуванні гнійних виразок і свіжих ран.
Однак, тривале вживання негативно впливає на роботу печінки, тому при використанні проконсультуйтеся зі спеціалістом! Доцільність дози визначає лікар!