Лопух великий ( Arctium lappa L.) – широковідома в народі дворічна рослина. Стебло високе – до 1 м. Листки великі, широкі, довгочерешкові. Корінь м’ясистий, до 50 см завдовжки. Квітки червонясто-фіолетові, зібрані в круглі м’ячикоподібні кошики. Цвіте з липня до кінця серпня. Поширений як бур’ян на пустирищах, у занедбаних місцях, понад шляхами, у канавах, біля тинів.
Як заготовляти та зберігати лопух
З лікувальною метою використовують корені однорічного лопуха великого. Їх викопують пізно восени після перших заморозків або рано навесні, очищають, миють у холодній воді, подрібнюють і сушать на горищі або в теплому приміщенні.
Хімічний склад
Основним лікувальним компонентом сировини є інулін, вміст якого досягає іноді понад 45%. У коренях лопуха виявлено дубильні речовини, гіркоти, пальмітинову і стеаринову кислоти, антибіотичні речовини, значну кількість аскорбінової кислоти.
Застосування лопуха в лікувальних цілях
В народній медицині препарати лопуха застосовують як засоби, що поліпшують обмін речовин, особливо при лікуванні різних шкірних захворювань, при алергії, чиряках, фурункульозі, лишаях, золотусі, рахіті.
Використовують як кровоочисний засіб, при подагрі.
Відвар приймають при різних хворобах сечостатевих органів, у тому числі і венеричних, як сечогінний засіб, що очищає нирки і сечоводи.
Допомагає відвар лопуха і при цукровому діабеті.
Використовують його при випаданні волосся.
Зовнішньо відвари використовують для ванн при ревматизмі і артритах.
Для ран, що довго загоюються використовують мазь із свіжого кореня лопуха і мигдалевої олії.
В Японії лопух вирощують як городню овочеву культуру під назвою «гобо». Корінь їдять сирим, печуть, дають у супи.
Перед використанням проконсультуйтеся зі спеціалістом!
