Тренування або заняття спортом не лише допоможуть вам збудувати та підтримувати гарне тіло, а також покращать самопочуття, настрій та здатність бути стійким до стресових ситуацій. Детально про користь спорту та фітнесу або 10 вигод, коли ти займаєшся спортом.
1. Гарне самопочуття
Спорт сприяє виділенню гормону задоволення – допаміну. Допамін виділяється, коли ми досягаємо певних результатів. До речі, найвища концентрація виділеного допаміну буде на стадії підготовки до досягнення результату, так зване солодке очікування винагороди, прелюдія.
2. Профілактика виснажливого, хронічного стресу
Коли ми систематично тренуємося, організм починає краще давати собі раду з гормонами стресу (катехоламінами, кортизолом). Не запускаються хронічні запальні процеси. Тобто ми можемо попередити розвиток хронічних хвороб до яких ми маємо схильність, наприклад, артроз, хронічне запалення кишківника (коліт). Якщо ми вже маємо хворобу, що характеризується хронічним запаленням, заняття спортом полегшить перебіг недуги.
3. Покращення імунітету
Імунна система ефективніше бореться з гострими інфекціями, такими як гострі респіраторні вірусні інфекції ( вірус, ротавірус, аденовірус, грип, ангіна та ін. ). Одночасно, як було висвітлено в попередньому пункті, зменшується хронічний запальний процес в організмі, що в свою чергу не дає розвиватися хронічним хворобам.
4. Красива фізична форма
Жирова тканина зменшується, натомість збільшується кількість м’язової тканини, також покращується еластичність сполучної тканини та шкіри. Як результат тіло стає більш рельєфне, пружне та еластичне. Кістки стають міцнішими, що в майбутньому дозволить зменшити появи вікового остеопорозу.
5. Підвищення самооцінки, впевненість в собі
Приємне задоволення від власного гарного зовнішнього вигляду мотивує до занять спортом, що допомагають втримати здорову вагу. Спостерігаючи за матеріальними змінами в тілі, що досягаються власними зусиллями, – покращується самооцінка та впевненість в собі.
6. Кращий контроль над харчуванням
Зменшується потреба в імпульсивному заїданні негативних емоцій, або поїдання чогось смачненького з нудьги.
7. Краща розумова активність
Заняття спортом вимагає запам’ятовування, цілеспрямованість та орієнтацію на ціль. Під час занять також тренується концентрація уваги, гнучкість переключення уваги. Під час заняття спортом відбувається краще кровопостачання головного мозку, а отже і кращі результати при розумовій роботі.
8. Підвищується працездатність
Дихальна та серцево-судинна система тренованої особи забезпечує стійкість, витривалість до фізичного навантаження. Змагання заради спільної перемоги – це також тренінг: навичок роботи в команді, ефективної комунікації заради більшої ефективності.
9. Профілактика сезонних депресій
Крім допаміну, збільшується вироблення серотоніну – гормону гарного настрою. До речі, чорний шоколад, твердий сир, виноград чи родзинки допоможуть вам збільшити концентрацію серотоніну, а отже попередити сезонне погіршення настрою.
10. Збільшує стійкість та витривалість до екстремальних ситуацій
В ситуаціях, які викликають тривогу, страх чи інші сильні негативні емоції, організм починає діяти однотипно. Це пов’язано з тим, що частина мозку, що називається мигдалина, модерує всю інформацію, що надходить ззовні до мозку, й у випадку, коли ситуація видається “небезпечною”, вона запускає шаблонні реакції “боротьби, нападу”, “втечі”, або “вдавання, що ти мертвий”. Мигдалину, гіпокамп (бібліотека попередніх досвідів, довготривала пам’ять), що входить до лімбічної системи, інколи називають рептилоїдним мозком.
Воно кумедно звучить, але це показово, наприклад, під час сварок, запеклих суперечок, – в один момент опоненти перестають чути один одного, їхня кора головного мозку не працює, натомість працює рептилоїдний мозок, що наказує або битися, або відморожуватися, або втікати. Тренування морських котиків армії США скеровано на те, щоб солдати якнайдовше залишалися в стані, коли працює кора головного мозку, яка здатна придумати як вибратися з ситуації, а не завалитися в стан “страху”, коли твої реакції вже обмеженні попередніми сценаріями.
Автор: Летнянчик Ольга, лікар.
