Ця стаття – про анорексію – потенційно небезпечну для життя психічну проблему, яка формується у зв’язку з нав’язливим бажанням схуднути, ірраціональною боязню повноти та стійким відчуттям невдоволеності власною вагою і власним тілом.
Анорексія – розлад харчової поведінки, раптове і жорстке обмеження в харчуванні, при якому людина відмовляється приймати їжу або ж позбувається спожитого через блювання, проносні та сечогінні засоби чи клізми, патологічно боячись погладшати. У хворого спостерігається перекручене сприйняття своєї фізичної форми: навіть, схуднувши до крайності, людина бачить себе в дзеркалі товстою. Знання фактів про анорексію є важливим для всіх, адже дуже часто тривожні ознаки помічають родичі чи друзі й допомагають хворому знайти лікаря, почати і пройти лікування.
Симптоми анорексії бувають як очевидними так і прихованими, фізичними та поведінковими:
- Постійне перебування на дієті навіть за умови загрозливо низької ваги. Людина продовжує худнути, але не робить нічого, щоб зупинити цей процес.
- Одержимість підрахунком калорій та вмісту жирів у їжі.
- Поява ритуалізованих харчових звичок, як-от нарізання на дрібненькі шматочки, їда наодинці чи ховання їжі.
- Зацикленість на приготуванні їжі, рецептах, продуктах. Людина готує для інших, але сама не куштує.
- Зміна апетиту – порції страв поступово зменшуються, або ж людина зовсім відмовляється від їжі, стверджуючи, що недавно поїла або погано себе почуває.
- Депресія чи заторможеність, мляві жести, повільність і згаслий погляд.
- Висока стомлюваність – ледь прокинувшись людина, що страждає на анорексію, вже відчуває втому. Аменорея – нетипова відсутність менструації або ж 3 поспіль менструальні цикли без виділень.
- Виражена худизна, видимість кісток під натягнутою тонкою шкірою.
- Блідість обличчя, кола під очима, що проступають навіть крізь шар тональних засобів
- Розвиток лануго: м’яке, тонке волосся, яке росте на обличчі й тілі. Скарги на відчуття відчуття холоду, особливо в кінцівках.
- Втрата або витончення волосся.
- Поява або загострення наявних раніше хронічних захворювань – на тлі дефіциту вітамінів і важливих мінеральних речовин деякі функції організму починають згасати, в результаті чого і з’являються різні захворювання.
- Уникнення соціальних функцій, сім’ї та друзів. Замкненість та відстороненість.
Причини розвитку анорексії на сьогодні чітко не визначені, проте є дані щодо генетичної схильності до цієї патології та ряду факторів ризику біологічної природи та з боку середовища. Наприклад це можуть бути гормональний дисбаланс, нестача окремих нутрієнтів, суспільні стереотипи щодо еталону краси, професія, що вимагає контролю за вагою та виглядом (балет, модельний бізнес), травми дитинства і нездорові відносини в сім’ї (побиття, сексуальне насилля, тяжка фізична травма), постійний увага колег чи друзів до стрункості та сексуальності тощо.
Дуже часто анорексія діагностується серед дівчат-підлітків, тому що в цьому віці зовнішня інформація серйозно може вплинути на їх само сприйняття і світогляд. Дослідження показують, що функція глибоких ділянок кори головного мозку, таких як передклиння та верхнє поле передньої частини поясної звивини, які відповідають за самооцінку, сприйняття точки зору інших людей, порушена при анорексії. Науковці також припускають, що нездорова відмова від їжі може бути наслідком пригнічення обробки інформації лімбічною системою (є місцем генерації емоцій і пам’яті) потужними впливами структур мозку, що забезпечують когнітивні функції (мислення, пізнання тощо). Низька самооцінка, бажання сподобатися, психологічний дискомфорт, нездорове навколишнє оточення – ось ті емоційні проблеми, вирішення яких людина може шукати у нездоровий спосіб зміни власних харчових звичок.
Діагностику та лікування анорексії здійснює лікар-психіатр, психотерапевт. Зараз є ряд підходів до покращення стану таких хворих, зокрема фізичне відживлення, індивідуальна та сімейна психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія, когнітивно-реабілітаційна терапія. Оскільки анорексію провокують емоційні та особистісні проблеми, роль оточення у профілактиці, виявленні та лікуванні є надзвичайно важлива.
А ваша вага в нормі? В даний час для оцінки відповідності маси тіла і росту використовується індекс маси тіла (ІМТ). Індекс маси тіла (ІМТ) – величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту. Ця величина визначається за формулою: Індекс маси тіла = маса тіла (в кг) : ріст (в м)2. Тобто, показник маси тіла в кілограмах потрібно розділити на показник зросту в метрах, зведений у квадрат. (Наприклад: вага 57, а зріст 1 м 64 см. Спочатку 1,64 зводимо в квадрат – буде 2,67. Далі 57(вага) : на 2,67 = 21,35)
- ІМТ нижче 19. Вага нижче норми, далі худнути небезпечно для здоров’я!
- ІМТ від 19 до 24. Вага в нормі. Якщо є складки на талії або животик – займіться спортом і перегляньте свій раціон.
- ІМТ від 24 до 30. Невеликий надлишок ваги. Постарайтеся його позбутися.
- ІМТ від 30 до 40. Вага значно перевищує норму.
- ІМТ вище 40. Людям з таким високим індексом маси тіла необхідна консультація лікаря.
Лікування анорексії потрібно починати якомога раніше, щоб запобігти незворотнім змінам в організмі при його виснаженні. Не варто боятися звертатися до лікаря, розповідати про свої проблеми близьким чи пропонувати допомогу іншим, адже здоров’я повернути важко.
Олеся Мороз
фізіолог, кандидат біологічних наук
Будьте здорові і не забувайте про спорт!
По темі статті читайте також: www.eatingdisorderhope.com/information/anorexia, www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3871723/ , www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2927890/, neuronews.com.ua/uploads/files/2016/9(83)/nn16-9_06-09_bbdf67215b0916fc9f437084f69ee451.pdf
