Чимало людей вважають відпочинок повноцінним тільки тоді, коли він поблизу водойми. Але яким би приємним не було хлюпання у теплій літній воді, і на морі, й на річці, й на озері (та й, зрештою, в басейні) слід завжди передовсім дбати про безпеку.
Чим небезпечна вода?
Щоб відпочинок поблизу водойми приніс лише задоволення, треба враховувати ризики, пов’язані з купанням.
Ніколи не можна лізти у воду в нетверезому стані!
Перед тим, як заходити у водойму, треба переконатися, що вода спокійна, немає сильних течій. Заздалегідь варто ознайомитися з прогнозом погоди: чи не буде найближчим часом грози? Яке дно? Яка глибина? Чи немає загрози запливання небезпечних істот (токсичних медуз чи акул)?
Краще купатися в місцях, де є рятувальники. Саме вони спроможні оперативно розпізнати людину, яка потопає: всупереч поширеній думці, що потопельник махає руками й голосно кричить, насправді при потопанні людина не може кричати через спазм. Рухи стають дещо хаотичними, але руки не підняті над головою, а у воді. Людина може випускати бульбашки. Погляд переляканий.
Навіть якщо ви добре вмієте плавати, не варто запливати за буйки, адже саме ними окреслено зону безпечного купання. Ризиковано далеко запливати на надувному матраці: при пошкодженні з нього швидко вийде повітря і він нічим не допоможе.
Для катання на човні, катамарані тощо треба обов’язково вдягнути жилет. Його конструкція така, що при пошкодженні однієї секції інші допоможуть плавцеві втриматися на воді.
Використовуючи маску, треба стежити, щоб вона не запотівала. Якщо хочете зайнятись дайвінгом, краще найняти фахового інструктора: важливо не просто вміти плавати, а й дотримуватись послідовності і темпу опускання донизу і піднімання вгору. При різкому підйомі з глибини відбувається перепад тиску, що загрожує виникненням кесонної хвороби (декомпресії).
При різкому зниженні атмосферного тиску (на глибині він значно вищий) азот, розчинений у крові, починає переходити в газоподібний стан. Легені не встигають виводити таку кількість азоту, тому його бульбашки спричинюють так зване “закипання крові” — бульбашки повітря закупорюють судинки. Такий стан аероемболії викликає збудження, ейфорію, запаморочення, втрату свідомості.
У легкій формі декомпресія викликає м’язовий біль, свербіння шкіри, носову кровотечу, у важкій — ураження легень, серця, параліч ніг.
Порятунок при утопленні
Щоб урятувати потопельника, треба бути добрим плавцем. Якщо не вмієте добре триматися на воді, можете і самі потонути, й іншого не врятувати. Тому краще не ризикувати.
Особа, яка тоне, панікує, тому варто обережно до неї підпливати, щоб вона не обхопила за шию й не потягнула на дно. Однією рукою треба тримати голову потопельника над поверхнею води, щоб він мав можливість дихати носом, а другою пливти. Маску і все зайве з людини треба зняти. І якнайшвидше пливіть до берега чи до рятувального човна. Намагайтеся підтримувати розмову: звертатися на ім’я, просити дихати — так особа залишатиметься при свідомості.
Якщо на березі є інша людина, вона повинна якнайшвидше покликати рятувальників і викликати швидку.
Постраждалого треба витягнути з води, перевірити, чи людина притомна, якщо ні, привести до тями — потерти вушні раковини, потрусити корпус.
Далі слід перевірити дихання. Якщо покласти руку зверху на грудну клітку, можна відчути, як вона рухається. Чи виходить повітря через ніс?
Якщо у дихальних шляхах є вода, треба покласти людину набік і виштовхати зайву воду.
Якщо особа не дихає, слід перевірити пульс упродовж 10 секунд. Якщо пульсу немає, треба негайно розпочати кардіо-легеневу реанімацію.
Реанімаційні заходи – перша допомога при утопленні
Постраждалого треба покласти на спину, голову ледь відхилити назад, нижню щелепу трохи відкрити.
Якщо людина не почала дихати самостійно, затисніть носа пальцями, покладіть на рота хустинку і зробіть 5 сильних рятувальних вдихів.
Серцево-легенева реанімація
- Склавши руки одна над одною, різко натискати на центр грудини. Руки мають бути прямі. Треба робити 2 натискання за секунду (120 натискань за хвилину).
- Далі — 30 натискань на хвилину, що супроводжуються двома рятувальними вдихами.
- Реанімацію слід продовжувати до того часу, поки постраждалий не почне самостійно дихати або до моменту, коли прибуде допомога.
- Якщо людина почала дихати, треба покласти її у “відновлювальну” позицію — набік, голова трохи назад для кращого доступу повітря. Накрити, щоб зігріти. І підтримувати розмову, що постраждалий залишався при свідомості.
