Захисні механізми психіки

Photo of author

By irynabohatyrova

zdorov-psyh

Наш мозок унікальний і досконалий, вивчити всі глибини нашої психіки й усвідомити кожен з механізмів неможливо, але все ж, дехто максимально близько наблизився до розгадки цих таємниць. Поняття “захисні механізми” вперше використав Зигмунд Фрейд, та досконально розвинула вчення і змогла в повній мірі пояснити їх роботу його донька Анна Фрейд.

Захисні механізми є несвідомими, завдяки їм ми заспокоюємось, м’якше сприймаємо травмуючий чинник, негатив, зменшуємо напруження. Людина нерідко використовує ці механізми для уникнення проблем та часом зловживає ними, що спричиняє викривлене сприйняття реальності, та неможливість в повній мірі оцінити ситуацію. Виникають вони ще в ранньому дитинстві й розвиваються надалі під впливом зовнішніх чинників, соціуму, життєвих обставин, власного саморозвитку.

Хоч існування даного феномену експериментально доведене і є беззаперечним, та єдиної класифікації механізмів немає. Це пов’язано з різною інтерпретацією, трансформацією і модернізацією представниками різних поколінь дослідників і психотерапевтів.

Основні захисні механізми

Заперечення

Заперечення — людина відмовляється визнавати, не усвідомлює що певна подія відбулась або досі відбувається. Мимоволі ми “пропускаємо” у своїх спогадах якусь подію або факт. Примітивний механізм заперечення більшою мірою характерний для дітей (якщо сховати голову під ковдрою, то реальність перестане існувати). Дорослі часто використовують заперечення у випадках кризових ситуацій (невиліковна хвороба, наближення смерті, втрата близької людини тощо).

Репресія

Репресія (витіснення) – активне, мотивоване усунення чого-небудь зі свідомості, тобто факт існування проблеми людина усвідомлює, але свідомо його ігнорує, ніби “відсуває” думки які викликають відчуття незручності.

Виміщення

Виміщення — перенесення власних почуттів та емоцій на щось або когось, що видається менш загрозливим, безпечним. Наприклад, в ситуаціях коли людина сильно збуджена, викликаних конфліктом з іншою людиною якій не може виразити всі свої почуття в силу певних обставин, або перебуваючи в скрутному становищі вирішити яке не може, людина часто «випускає пар» на іншу особу, яка ні в чому не винна. Сильне збудження, пов’язане з невдачею, образою або якоюсь іншою неприємністю, різко звужують свідомість людини. Цей вид захисту кожен знає з дитинства. Коли дитина грає з іграшками їй дозволено робити усе що вона сама не могла робити з іншими, тобто кричати, бити, ображати.

Регресія

Регресія — захисний механізм, в ході якого людина реагує на ситуації поведінкою, що була властива їй на попередній, менш зрілій стадії розвитку емоцій і почуттів. Це не означає, що людина реагує на ситуацію як підліток чи дитина. Зигмунд Фрейд виділив стадії психосексуального розвитку які змінюють одна одну в процесі розвитку і дорослішання. Регресія це повернення до моделі поведінки властивої попереднім стадіям розвитку. Наприклад, недостатня або надмірна задоволеність на оральній стадії розвитку (починається від народження і триває до півтора року) призводить до розвитку оральних звичок, які особливо яскраво проявляються під дією травмуючого чинника та психоемоційної напруги, наприклад куріння, звичка гризти нігті, переїдання. Ця теорія найвідоміша та й найбільш суперечлива в сучасній психології.

Проекція

Проекція — людина приписує, нав’язує іншим власні думки, почуття, мотиви, якості характеру тощо, таким чином виникає переконання, що він чи вона відчуває це замість неї, як наслідок не відчуває за них відповідальності. По суті проекція є «віддаленням» загрози від себе.

Сублімація

Сублімація — це перетворення і перенаправлення енергії в інший вид діяльності. Переведення неадекватної, неприйнятної поведінки в допустиму, прийнятну. Поява цього механізму пов’язана з соціалізацією, дотриманням моральних і етичних норм. Охоплена гнівом людина часто відчуває бажання в виміщенні гніву фізичним способом бійка, погром, натомість скеровує свій гнів у енергію в заняттях бігом, боксом, боротьбою, де це є прийнятним.

Раціоналізація та Інтелектуалізація

Раціоналізація – це пошук правдоподібних виправдань думок, поведінки, які насправді є фальшивими, неприйнятними. Таким чином людина зберігає самоповагу, уникає відповідальності й відчуття провини. Інтелектуалізація – припинення переживань, викликаних неприємною ситуацією, оцінка ситуації “холодним розумом”, дозволяє уникнути концентрації на емоціях.

Спробуйте проаналізувати як ви поводитесь в стресових ситуаціях, можливо вам теж вдасться виділити основні механізми якими ви користуєтесь.