Перша допомога при опіках

Photo of author

By Тетяна Демко

opiki_1

Термічний опік – побутова прикрість, що трапляється нерідко. Тим не менш, люди роблять багато помилок при наданні першої допомоги в цій ситуації, що може призвезти до непоправних наслідків.

Термоопік виникає внаслідок дії на шкіру чи слизові:

  • полум’я;
  • гарячих рідин;
  • пари;
  • розжарених предметів.

Ознаки опіку

  1. ступеня – ушкоджується лише поверхневий шар (епідерміс): почервоніння, біль, набряк. До 3 днів симптоми зникають і шкірочка злущується.
  2. ступеня – руйнується шар, що лежить глибше – дерма:разом із болем утворюються пухирі, які всередині містять прозору рідину. Вони пройдуть безслідно до 13 дня, якщо туди не потраплять патогенні бактерії і не буде нагноєння.
  3. ступінь – некроз, тобто змертвіння шкіри:опікова поверхня покривається темним струпом.Сильний біль, відмирають залози і волосяні цибулини. Через 3 тижні починається загоєння з подальшим утворенням рубців .
  4. ступінь – некроз шкіри (обвуглення) і прилеглих тканин (жирової клітковини, мязів і навіть кісток).

Перша допомога при опіку

  1. Не панікувати! Негайно припинити контакт з джерелом високої температури.
  2. Якщо опік прогнозовано глибокий ( 3 та 4 ступеня) – викликати швидку (103).
  3. Промити під проточною холодною водою протягом 10 хвилин;
  4. Зняти одяг чи аксесуари з ураженого місця, не відриваючи насилу від шкіри.
  5. Нанести засіб проти опіків (наприклад “Пантенол”) або накрити стерильною повязкою.
  6. Якщо опіки масивні дати багато теплого питва до приїзду швидкої допомоги.

ТОП помилок при опіку

  1. Не можна мастити опікову поверхню сметаною, олією , жирними кремами чи яйцем! Ці “бабусині” методи лише шкодять, адже утворюють плівку на шкірі, тим самим втримують високу температуру на місці ураження. Ще й на додачу вони сприяють розмноженню бактерій на поверхні шкіри, що може призвезти до нагноєння.
  2. Не прикладати лід ! Екстримально низькі температури роблять лише гірше.
  3. Не слід самотужки відривати одяг, що прилип до опікової певерхні.
  4. Не мастити настоянками чи йодом. Це ще один удар на й так постраждалу шкіру.
  5. Категорично заборонено проколювати чи відривати пухирі.

Звичайно, що серйозні опікові рани лікують під контролем лікаря в стаціонарі.

Також важливо пам’ятати, що опіки у дітей виникають швидше, адже їхня шкіра набагато тонша, ніж у дорослих. У літніх людей опікова поверхня гоїться значно довше, адже регенеративні можливості у них нижчі.