Дехто помилково вважає, що переохолодження загрожує лише при тривалому перебуванні на морозі. Насправді ж гіпотермія виникає тоді, коли тіло швидше віддає тепло, ніж продукує, а це можливо й за плюсових показників термометра.
Переохолодитись можна, коли одяг не відповідає вимогам погоди (надто легкий) або мокрий, людина тривалий час перебуває на холоді (надворі або в дуже холодному приміщенні, зокрема на відповідному виробництві) або потрапила у воду, коли в помешканні постійно дуже холодно, переохолодитись можна навіть під кондиціонером, якщо “перестаратись” у намаганні охолодитись.
Локальне ж переохолодження (тобто місцевий вплив морозу на руки чи ноги, пальці, вуха, щоки) — це обмороження. Спочатку шкіру поколює, вона червоніє і втрачає чутливість, пізніше стає блідою і твердою. При значному обмороженні з’являються темні, майже чорні плями. Зазвичай таке глибоке обмороження призводить до ампутації кінцівки. При втраті чутливості, гарячці слід негайно звернутись до лікаря.
У людини, яка змерзла, починає поступово падати температура тіла. Є кілька стадій переохолодження. На початковому етапі (легке переохолодження) температура тіла знижується до 35 градусів. Організм намагається зігрітись, тому тіло постійно тремтить. Припинення тремору — це несприятлива ознака.
При подальшому зниженні температури тіла (27,8 — 32,2°С) у людини може бути нечітке мовлення, порушена координація рухів, червоні, але холодні кінцівки.
При падіння температури нижче 27,8°С з’являється сонливість, навіть втрата свідомості. Починаються зміни в серцево-судинній, дихальній, нервовій системах. При критичному зниженні температури можлива смерть.
Симптоми переохолодження
- Тремтіння тіла і кінцівок, як захисний механізм організму. Якщо гіпотермія прогресує, тремор зупиняється;
- нечітка мова;
- повільне, поверхневе дихання;
- слабкий пульс;
- ]порушена координація рухів;
- холодні руки, намагання їх розтерти;
- сонливість або відчуття сильної втоми;
- сплутаність свідомості, втрата пам’яті;
- непритомність;
- у немовлят – яскраво червоний колір шкіри, що є холодною на дотик; відсутність активності.
Читайте також: Піраміда здорового харчування і Гарвардська тарілка – що й до чого, та як у нас.
Симптоми обмороження
- спочатку шкіра стає холодною, з’являється відчуття «повзання мурашок»;
- втрата чутливості, тому варто бути обережним, щоб не пропустити момент, коли дія холоду стає критичною;
- червона, біла, синювато-біла або сірувато-жовта шкіра;
- тверда або воскоподібна шкіра;
- незграбність через скутість суглобів і м’язів;
- у складніших випадках з’являються пухирці на шкірі після опіку.
Що робити при переохолодженні чи обмороженні
Людина зі значною гіпертермією може не звернутися вчасно по допомогу. Передовсім жертву переохолодження треба помістити в тепле приміщення. Якщо такої можливості немає, — добре вкрити. Як при гіпотермії, так і при обмороженні треба поводитись дуже делікатно: не потрібно розтирати змерзлі чи обморожені руки, ноги чи щоки, занурювати людину в гарячу ванну чи садити біля джерела тепла. Зігрівання повинно відбуватися поступово. Можна застосувати теплий компрес (не гарячий).
Мокрий одяг обов’язково потрібно змінити на сухий. Людині треба дати теплого пиття. Категорично не можна зігріватись алкоголем.
При значному переохолодженні (зокрема при сплутаному мовленні, при неможливості довго зігрітись) треба звернутись по кваліфіковану медичну допомогу.
А найкраще — подбати про профілактику переохолодження та обмороження: вдягатись відповідно до погоди (краще кілька шарів одягу, ніж один грубий незручний шар; взуття та одяг не повинні бути тісними), захистити від холоду голову, пальці, ноги; подбати, щоб ноги були сухими.