Гіпократ, автор присяги лікаря, колись сказав: «Ми – те, що ми їмо». У його часи, вислів був надзвичайно актуальним, адже філософи, природознавці та лікарі лишень починали досліджувати людське тіло. Пройшло багато століть, ми маємо потужну діагностику, величезний арсенал способів і засобів лікування й корекції тілесних несправностей, але ми все ж залишаємося тим, що ми їмо.
Їжа – це не лише «пальне» для роботи тіла. Це й широкий спектр мінорних молекул, без яких внутрішній хімізм організму втрачає унапрямленість, розбалансовується. Тож, якщо мікронутрієнти є обов‘язковим компонентом щоденного функціонування тіла, то логічно припустити, що регулюючи їх споживання, можемо отримати профілактику виникнення, сповільнення розвитку чи полегшення вже існуючих порушень.
Давно-давно люди користувалися позитивним впливом їжі на стан здоров’я та перебіг захворювань. Зрештою, цілющі впливи компонентів їжі лежали в основі відкриття окремих корисних сполук та їх майбутньої розробки як фармацевтичних продуктів. Нам відомий полегшуючий вплив цибулі, часнику, імбиру, меду на перебіг застуди і захворювань дихальних шляхів. Ми досі п’ємо ромашковий чай при нестравності, а зеленим чаєм, чорним шоколадом та кавою приводимо тіло в тонус.
В останні десятиліття офіційна біологія та наука про харчування почала активно досліджувати фізіологічно активні речовини їжі та спосіб їх дії на конкретні системи організму.
Так, показано, що омега-3 поліненасичені жирні кислоти, якими багата є риба (сардини, лосось) та деякі олії (лляна) пригнічують запалення. На основі цих даних розроблено дієтологічні рекомендації для осіб, хворих на ревматоїдний артрит.
Наукові дослідження довели, що антиоксиданти, якими є особливо багаті шкірка та верхній шар кольорових овочів і фруктів (морква, кавун, манго, яблука), зелені листові овочі та ягоди (чорниці, малина, полуниці) в кількостях , що надходять зазвичай при достатньому споживанні знижують інтенсивність перекисного окислення ліпідів та утворення вільних радикалів настільки, що допомагають запобігти розвитку хронічного запалення та знижують ризик виникнення раку. Крім того, суттєво знижують побічні впливи на тіло хіміо- і радіотерапії.
Встановлено, що достатнє споживання харчових волокон та інших пребіотиків (наприклад, квашені овочі) разом із включенням до раціону кисломолочних продуктів нормалізують роботу кишківника, запобігають розвитку раку прямої кишки. І це лише найбільш відомі приклади наукового обґрунтування лікарських, по суті, властивостей харчових продуктів.
Читайте також: Піраміда здорового харчування і Гарвардська тарілка – що й до чого, та як у нас.
Ми маємо нагоду, певним чином підкоригувавши, а за потребою і зовсім змінивши свій раціон, суттєво покращити власне самопочуття та знизити ризик розвитку таких недуг як цукровий діабет ІІ типу, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, астма, суттєво полегшити стан при аутоімунних захворюваннях. При цьому, спеціалісти університету Монаш (Австралія), в рамках курсу “Food as Medicine” (www.futurelearn.com/courses/food-as-medicine) радять підходити до раціону комплексно – переглянути весь паттерн харчових продуктів, що є на столі зазвичай.
Науковці радять споживати нерафіновану, мінімально оброблену їжу, зберігаючи її природню структуру (food matrix) аби зберегти кількість і біодоступність наявних корисних речовин, поєднувати у стравах максимальну різноманітність складників (15-22 різних продукти в денному меню). Вчені наголошують на надзвичайній важливості палітри харчів: вона повинна включати якомога більше рослинних продуктів (овочі і фрукти багатьох кольорів, цільні злаки, бобові, горіхи, насіння), м’ясо (нежирне і птиця), рибу, яйця, молочні продукти, оливкову олію.
Ставлячи перед собою завдання переглянути власний раціон з метою якнайбільше скористати із його компонентів для здоров’я, слід черпати інформацію з надійних джерел, критично оцінювати її. Кожен, маючи освіту та мінімальний досвід, може писати про їжу, але чи відповідає ця інформація критеріям доказовості? Тому розширюймо своє знання про харчування та їжу, базуючись на результатах наукових досліджень, коментарях спеціалістів, матеріалах сертифікованих дієтологів.
Будьмо здорові!
Олеся Мороз,
фізіолог, кандидат біологічних наук
