Як схуднути? Прянощі і пристрасті, або що таке сенсорна насиченість?

Уявіть дві ситуації: в першій - вам в ресторані подали салат із свіжих різнокольорових овочів, які ви любите, свіже приготоване м'ясо з овочами на грилі, що гарно пахне, ви нікуди не поспішаєте, слухаєте приємну музику, розглядаєте краєвид з вікна літньої тераси; і ситуація номер два: ви в обідню перерву на ходу їсте великий бургерг з картоплею фрі.

А тепер запитання: «після якої їжі за годину захочеться перекусити знову?». Отже чому після бургера і картоплі фрі? Якщо брати до уваги енергетичну цінність, то це набагато калорійніша їжа.

Людина має такі органи чуття: як смак, запах, зір, дотик і слух. За рахунок органів чуття людина сприймає світ, отримує інформацію про навколишнє середовище. Коли людина смакує їжу, то отримує багато інформації про їжу. Зокрема, ми розрізняємо такі види смаку: кисле, солене, солодке, гірке і смак білкової їжі (умамі рецептори), а теплові рецептори визначають температуру їжі.

Читайте також: Піраміда здорового харчування і Гарвардська тарілка – що й до чого, та як у нас.

Від різноманітної їжі ми, так би мовити, отримуємо відчуття сенсорної насиченості, ситості і задоволення. Чим більше сенсорів залучено, тим швидше настане сенсорна насиченість. Добрі ресторани вміло використовують різні приваблення, щоб створити необхідну ауру навколо їжі.

Треба бути відвертим, у нашому прикладі про дві їжі, справа не лише в смаку, запаху і вигляді їжі. Тут своє значення має: структура їжі, кількість клітковини і води, і доступність вуглеводів (високий глікемічний індекс), проте всі ми любимо ходити в улюблене затишне кафе чи ресторан, де готують нашу улюблену страву. Чи не так?

Отже, людина має отримувати задоволення від їжі! Ми не лише їмо білки, жири і вуглеводи, ми отримуємо інформацію про їжу і навколишнє середовище, в результаті в нас формується позитивна емоція, відчуття задоволення. Ми більше довіряємо життю, що усе буде добре!

Їж мене, пий мене, шаленій