Дифтерія — небезпечна інфекційна хвороба

Photo of author

By fersht

difteriya

У переліку обов’язкових щеплень в Україні є вакцинація від дифтерії. Що це за хвороба та чим вона небезпечна?

Що таке дифтерія?

Дифтерія — це інфекційна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом від людини до людини. Інкубаційний період — від 3 до 10 днів. Заразною може бути не лише хвора на дифтерію людина, а й носій бактерії, яка виділяє токсин. Дифтерійна паличка (коринебактерія, паличка Лефлера) дуже стійка до впливу навколишнього середовища.

Ознаки та симптоми

У хворих на дифтерію на горлі з’являються плівки, що ускладнює дихання й ковтання. Симптоми хвороби: біль у горлі, набряк слизової, набряк шиї та збільшені лімфовузли, сірий наліт на мигдалинах, сиплий голос, підвищена температура тіла. Ускладнення дифтерії небезпечні для здоров’я і навіть для життя. Потрапляючи у кров, дифтерійний токсин порушує синтез білка клітинами, через що клітини гинуть, відбувається загальна інтоксикація організму. Токсин загрожує серцю, ниркам, нервовій системі. Зокрема, може настати інфекційно-токсичний шок, міокардит, можливе блокування дихальних шляхів, ураження нервової системи, нефрозонефрит, легенева інфекція.

Профілактика та лікування

Для лікування дифтерії використовують антитоксичну сироватку. Однак немає жодної гарантії, що лікування буде ефективним. У важких випадках можлива смерть хворого.

Натомість щеплення від дифтерії (в Україні її вводять у складі багатокомпонентних вакцин, наприклад, АКДП) запобігає зараженню цією небезпечною хворобою.

Це той випадок, коли вдалося побороти інфекцію завдяки масовій вакцинації. Однак кільканадцять років тому в нашій державі почала ширитись антивакцинаторська кампанія, батьки масово відмовлялися від щеплень дітей, мотивуючи це низькою якістю вакцини, або “купували” довідку про щеплення. Як наслідок — почастішали спалахи дифтерії у великих містах. Лікарі закликають вакцинувати дітей (є можливість вибору: якщо не влаштовує вакцина у поліклініці, можна придбати в аптеці, іншої країни-виробника) і ревакцинувати дорослих (кожні 10 років). Це захистить щеплених від хвороби, а суспільство — від поширення небезпечної інфекції.