Завдяки сучасним інноваційним методам лікування сьогодні діагноз «безпліддя» не є вироком. Фахівці у галузі репродуктивної медицини пропонують різні варіанти розв’язання проблеми, серед яких найбільшою популярністю користується процедура ЕКЗ та метод ІКСІ. Сказати, яка методика краща, не можна. Кожна з них має свої особливості, переваги та показання до застосування. Яку з них вибрати в окремому конкретному випадку залежить від низки чинників.
Кому підходить метод штучної інсемінації?
Метод ВМІ (внутрішньоматкової інсемінації) передбачає введення сперматозоїдів безпосередньо в матку жінки. Він може бути ефективним для жінок, які не мають тяжких ускладнень безпліддя. Розглядати метод ВМІ як варіант для лікування безпліддя можна у разі, якщо є труднощі з природним заплідненням:
- у жінок з прохідними трубами та функціональними яєчниками;
- у чоловіків з легкими або помірними формами безпліддя, що виражаються у недостатній концентрації сперматозоїдів у спермі, але за умови збереження їхньої рухливості;
- у пар, які стикаються з проблемами у зачатті з невизначеними причинами безпліддя.
Метод внутрішньоматкової інсемінації може бути використаний як перший етап лікування для пар, які хотіли б уникнути складнішої процедури — штучного запліднення методом ЕКЗ. Але щоб зрозуміти, чи можна очікувати ефекту від внутрішньоматкової інсемінації у кожному конкретному випадку, необхідно проконсультуватися з лікарем-репродуктологом та провести повне обстеження обох партнерів.
У чому полягають відмінності між процедурою інсемінації та ЕКЗ?
Хоча екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) та ВМІ (внутрішньоматкова інсемінація) проводяться з однаковою кінцевою метою — досягти вагітності, вони передбачають абсолютно різні методики. ЕКЗ і ВМІ відрізняються:
- місцем запліднення (при ВМІ сперматозоїди вводяться безпосередньо в матку, а при ЕКЗ вилучені з яєчника яйцеклітини запліднюються спермою поза організмом, і вже отримані в пробірці ембріони вводяться в матку);
- процесом підготовки сперми (при ВМІ насіннєвий матеріал проходить стандартну підготовку, а при ЕКЗ — більш ретельну);
- способом введення сперми в матку (у випадку з ВМІ використовується катетер, а з ЕКЗ — запліднені ембріони вводяться через шийку матки);
- складністю процедури (ВМІ вважається простішою та менш інвазивною, ніж ЕКЗ);
- показаннями та ефективністю (ВМІ рекомендується у разі легких форм жіночого безпліддя та при деяких випадках чоловічого, а також якщо причина безпліддя не визначена, ЕКЗ більш ефективне при проблемах з трубами, яєчниками, ендометріозі та інших більш серйозних формах безпліддя).
Однак вибір методу лікування завжди ґрунтується на рекомендаціях лікаря, які він дає на основі медичних показань та результатів обстежень.
Яку методику вибрати: поради
Найперша порада — це починати діяти відразу після того, як було виявлено проблему із зачаттям. Адже лікування будь-якої хвороби ефективніше на ранній стадії. Спочатку слід діагностувати причину безплідності шляхом проведення повного обстеження. Призначати його має лікар-репродуктолог. Він же допоможе визначити, який метод лікування буде оптимальним з урахуванням результатів обстеження і особливостей кожної пари. На вибір методики певною мірою можуть вплинути й інші чинники, зокрема:
- складність процедури (менш складною у плані медичних маніпуляцій та часових витрат є ВМІ);
- фінансові аспекти (ЕКЗ потребує більш серйозних фінансових вкладень);
- вік пацієнтів (чим старша жінка, тим нижчий рівень успішності ЕКЗ, тоді як вік у разі з використанням методу ВМІ менш важливий (зрозуміло, до певного вікового порога).
На вибір між екстракорпоральним заплідненням та внутрішньоматковою інсемінацією певною мірою впливають також особисті переваги та емоційний стан. Не можна не враховувати стреси, психологічний та емоційний стан. Є пари, які вибирають ВМІ, оскільки хочуть почати з менш інвазивного методу.
Але хай там як, ґрунтувати остаточне рішення на користь того чи іншого методу лікування безпліддя слід на аналізі своїх бажань з урахуванням можливостей, а також на ретельному обговоренні всіх «за» і «проти» з фахівцями в галузі репродуктивної медицини.
