Вегетосудинна або нейроциркуляторна дистонія

Для НЦД характерним є доброякісний перебіг і сприятливий прогноз, не розвивається серцева недостатність, оскільки це функціональне захворювання, тобто таке при якому хворий виявляє скарги, але в процесі діагностики не виявляються органічні зміни в органах і системах.

Термін НЦД вживається тільки в країнах СНД, але є досить поширеним. Загалом серед серцево-судинних захворювань ця патологія виявляється в 32 – 50 % випадків. Зустрічається у людей будь-якого віку, проте переважно в осіб жіночої статі. Головним завданням лікаря є відрізнити НЦД як первинне самостійне функціональне захворювання, від вторинної НЦД, що супроводжує інші патології (наприклад, виразкову хворобу шлунка).

Що ж лежить в основі розвитку даної патології?

Факторами виникнення НЦД є:

• Гострі та хронічні стресові ситуації.
• Фізичне перенапруження.
• Паління, зловживання алкоголем.
• Дисгормональні зміни в організмі (пубертатний період, клімакс).

Функціональні розлади реалізуються у вигляді порушень функції вегетативної нервової системи. Вегетативна або автономна нервова система регулює системи кровообігу, діяльність внутрішніх органів і залоз. Під впливом несприятливих факторів відбувається порушення регуляції на рівні кори головного мозку, лімбічної зони і гіпоталамуса, що призводить до порушення регуляції функцій вегетативною нервовою системою.

Клінічні прояви цих порушень проявляються різними сукупностями симптомів що об’єднані у типи НЦД, виділяють:

• НЦД за кардіалгічним типом (з переважанням болю в ділянці серця).
• НЦД за гіпертензивним типом (з періодичним підвищенням артеріального тиску)
• НЦД за гіпотензивним типом (з періодичним зниженням артеріального тиску)
• НЦД за змішаним типом

Основні симптоми:

• Тривалі ниючі або щемливі відчуття в ділянці серця, що супроводжуються короткочасними болями за типом пронизуючих. Можливі тривалі інтенсивні тиснучі або ниючі болі.
• Часте поверхневе дихання при фізичному навантаженні або хвилюванні, відчуття нестачі повітря, “тужливий видих, зітхання ”подовжений гучний видих.
• тимчасові порушення зору, “миготіння мушок” перед очима.
• відчуття пульсації в голові, пульсуючий шум у вухах, біль голови.
• пришвидшене серцебиття що виникає тільки сильному емоційному або фізичному напруженні або навпаки сповільнене серцебиття.

Діагностика базується на виключенні будь-якої патології з органічними змінами які перебігають з аналогічними симптомами, для цього використовують фізикальне обстеження пацієнта, інструментальні і лабораторні методи обстеження для виявлення органічних змін (електрокардіографія, ехокардіографія, рентгенографія органів грудної клітки, загальний аналіз крові і т.п.) Лікування НЦД залежить від типу симптомокомплексу що переважає (типу НЦД). Використовують седативні, психотерапію, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, корекція харчового режиму і раціону, симптоматична терапія).