Поки українські внз всіляко намагаються притягнути іноземних студентів, боротьбу за їх гаманці розв’язали страхові компанії. Використовуючи прогалини в законодавстві, гостям нав’язують купівлю дорогих полісів.
Сила простоти
Долучення до когорти студентів українських внз для гостей з-за кордону зв’язане зі збором оберемка документів. Серед таких – придбання полісу на надання екстреної медичної допомоги в Україні. Без цього документу для будь-якого з 44 тисяч іноземців, що нині навчаються в країні, шлях до отримання знань в Україні був би просто зачинений. Вимога про обов’язкову наявність спеціальної страховки у іноземних студентів Кабмін і Міністерство освіти і науки встановили ще в 1998 році. Поліс на випадок надання екстреної медичної допомоги іноземцям, що тимчасово проживають в Україні (без посвідки на проживання і не працевлаштованих в країні), покриває витрати по лікуванню більше 60 захворювань і страхових випадків – їх повний перелік визначив МОЗ. За методикою МОЗ була погоджена вартість полісу: більше десяти років вона залишається незмінною – близько 380 грн. на рік.
Проте в страховках, які демонстрували журналістам “ВД” іноземні студенти київських внз, фігурували зовсім інші цифри – до 2000 грн. За словами наших співрозмовників, вони купували страховки, вважаючи, що придбавають поліси екстреного медичного страхування. Позначалося незнання місцевої специфіки, та і після купівлі полісів у рекомендованих внз компаній документи у іноземців учбові заклади приймали без проблем. Коли ж журналісти “ВД” ознайомилися з наданими бланками полісів, виявилось, що в них йдеться про “страхування медичних і інших витрат іноземних громадян під час подорожі по Україні”. Але ніяк не екстренне медстрахування, поліс якого Кабмін зобов’язує мати будь-якого іноземного студента.
Ринок екстреного медстрахування – один з найбільш закритих. Спочатку цю сферу повністю контролювала держава – в особі Державної акціонерної страхової компанії за наданням екстреної медичної допомоги іноземцям. Саме вона монопольно забезпечувала зарубіжним гостям страхове покриття.
Але в 2004 р. держкомпанію продали російській групі “РЕСО”, підконтрольній підприємцям Сергію і Миколі Саркісовим. Вивіска у компанії змінилася на “Просто-страхування”. Проте, незважаючи на зміну форми власності, увесь наступний рік приватна СК, будучи правонаступником держкомпанії, користувалася і її преференціями ексклюзивного продавця відповідних полісів. У 2006-му Кабмін вирішив цю монополію порушити, дозволивши страхувати іноземців усім СК, що має ліцензію на так зване безперервне страхування здоров’я.
Першим претендентом на входження в ринок стала “Українська пожежно-страхова компанія” (УПСК), що отримала відповідну ліцензію в Держфінпослуг. Мажоритарним акціонером СК є головправління Олександр Михайлов. Але “Просто-страхування” почала відстоювати своє виняткове право в судових інстанціях. У свою чергу УПСК також довелося домагатися дозволу на участь в ринку через суди. В результаті судових суперечок обидві компанії добилися статусу уповноважених, отримавши доступ до ринку об’ємом 15-17 млн грн. Оскільки число іноземних студентів, що навчаються в Україні, стабільно росте з року в рік, а збитковість екстреного медичного страхування, по порівнянню, скажімо, з добровільним, все ж нижче (менше 60% проти 80-90%), лише двом гравцям це забезпечувало б стабільне джерело доходу.
Статус-кво на ринку зберігався аж до минулого літа, поки під час вступної кампанії іноземним студентам ряду внз не почали настійно рекомендувати обзаводитися полісами інших, неуповноважених СК, тобто відмінних від УПСК і “Просто-страхування”.
Обхідні маневри
Наскільки відомо “ВД”, співпраця з учбовими закладами з продажу полісів медичного страхування іноземним студентам влітку 2010-го реалізували двоє страховиків – СГ “ТАС”, контрольована віце-прем’єр-міністром Сергієм Тігіпком, і одеська СК “СВІТ”, серед акціонерів якої – бізнесмен Володимир Бабко. Але в приватних бесідах страховики говорять не менше чим про п’яти СК, що спробували “посунути” УПСК і “Просто страхування” в сегменті екстреного медстрахования.
При цьому засоби, які компанії використовували для ведення конкурентної боротьби, цілком відповідають існуючим правилам роботи в цьому сегменті. Об’єктивних причин, що перешкоджають виходу нових гравців на цей ринок, немає. Проте статус уповноважених у сфері екстреного медстрахування, окрім УПСК і “Просто-страхування”, ніхто з учасників ринку досі так і не отримав. А раз так, то чому би не підшукати обхідний шлях. І він був знайдений.
Якщо за дотриманням законності перебування іноземних громадян в Україні стежить МВС, іншими словами, перевіряє наявність документів, що легітимізують перебування гостей з-за кордону, то, отже, йому і вирішувати, які документи визнавати, а які – ні. А оскільки серед цих документів, зокрема для іноземних студентів, значиться поліс екстреного медстрахування, страховикам потрібно було заручитися підтримкою міліціонерів. Що вони і зробили.
“Нами був здійснений запит в МВС і отримано роз’яснення про те, що міністерство не має заперечень проти здійснення СК “МИР” послуг по медстрахуванню іноземців (іноземних громадян і осіб без громадянства, що навчаються у внз України, – прим. “ВД”) “, – повідомив “ВД” Володимир Бабко, акціонер і голова правління СК “СВІТ”.
Відповідну інформацію компанія розмістила на своєму сайті, ставши першою, хто публічно заявив про своє право страхувати іноземців, окрім СК, уповноважених Кабміном.
Ця аргументація бентежила главу Госфинуслуг Василя Волгу, який резонно відмітив, що “це взагалі не компетенція МВС, – давати подібні роз’яснення яким-небудь страховим компаніям”!. Адже визначення уповноважених компаній – прерогатива Кабміну і Госфинуслуг.
Проте “ВД” все ж звернулася за роз’ясненням в МВС, отримавши гранично конкретну відповідь від першого заступника директора департаменту із зв’язків з громадськістю МВС Миколи Бондарчука : “Оформляти страхові поліси і сертифікати іноземцям і особам без громадянства по наданню екстреної медичної допомоги уповноважені тільки дві СК. До таких відносяться “Просто-страхование” і УПСК”.
Втім, нормативно-правова казуїстика зовсім не заважає СК потихеньку тіснити “Просто-страхування” і УПСК
по продажу полісів медстрахування іноземним студентам. І, наскільки відомо “ВД”, Страховки, які сьогодні продають іноземним студентам неуповноважені компанії, ототожнюючи фактично між своїми продуктами і полісами екстреного медичного страхування, – це по суті мікс з декількох програм. “Для нас страхування іноземців є комплексним продуктом, який базується відразу на трьох ліцензіях : ліцензії на обов’язкове медстрахування, на добровільне медстрахование і на страхування медичних витрат”, – пояснює Дмитро Грицута. Звідси і вища ціна: приміром, вартість полісу СГ “ТАС” може досягати 1800 грн. в рік проти 380 грн. за екстрене медстрахування, визначене за методикою МОЗ.
Непотрібні бар’єри
За даними “ВД”, по стопах СК “МИР” і СГ “ТАС” може піти ще ряд компаній, зокрема Брокбізнесстрахування (пов’язана з екс-головою ДПАУ Сергієм Буряком), СК “Княжа” (входить в австрійську Vienna Insurance Group) і “Українська охоронно-страхова компанія” (створена при Державній службі охорони МВС України). Проте правила роботи як і раніше залишаються непрозорими, та і багато в чому надуманими. Адже не секрет, що багато іноземців і так вже є володарями полісів, придбаних у себе на батьківщині. “Виходить, що наша країна нав’язує другий поліс іноземцям. Але якщо у людини є поліс страховика зі своєї країни, він швидше скористається саме ним, а не українським”, – визнає Володимир Бабко.
“Ті ж посольства країн Шенгенської зони вимагають від українця при оформленні візи наявності страховки, але придбаної в української компанії. І перелік СК, в яких може застрахуватися українець, що виїжджає за рубіж, не обмежується однією-двома”, – підкреслює Віктор Суслов. Так, в списках вітчизняних страховиків, чиї поліси признаються на території ЄС, залежно від посольства може полягати більше 100 СК. Причому жодна країна не зобов’язує українця купувати на час перебування страховку в місцевій компанії.
Цей досвід Держфінпослуг цілком може застосувати і до сфери екстреного медстрахування – досить виробити зрозумілі критерії доступу на ринок як для зарубіжних компаній, так і для українських. Можливо, для роботи на ньому потрібно буде ввести додаткові вимоги до СК: наприклад, у вигляді наявності розгорнутої мережі філій, служби ассистанса або підвищених вимог до платоспроможності СК. Але право на страхування повинні отримати усі компанії, що відповідають цим вимогам. Тоді у іноземців з’явиться свобода вибору, а бажаючому СК не треба буде звертатися в МВС за роз’ясненнями або ходити по судах.
за мат. Власть денег
