Береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.), родина березові. Береза – це відоме дерево листяних і мішаних лісів. Воно популярне в народі як джерело цілющого соку. Береза – фітонцидна рослина. Вона є носієм ліків усією цілісністю і кожним своїм органом. Недарма ж у народі казали: Як дійна корова для харчування, так береза для лікування.
Як заготовляти та зберігати сировину берези
Для лікування застосовують бруньки, молоде листя, березовий сік. Бруньки заготовляють у березні – на початку квітня, коли вони починають ледь бубнявіти і ще липкі від смолистих речовин. Для цього зрізують молоді гілки і зв’язаними у снопи просушують на горищах. Потім бруньки обривають з гілок. Листки збирають у травні, коли вони ще молоді і ніжні. Сушать у затінку. Сік точать навесні.
Хімічний склад
У бруньках виявлено ефірну олію ( містить бетулін, бетуленол, бетуленову кислоту), флавоноїдні сполуки та сапоніни. Крім того, вони містять смолисті речовини, глюкозу та невелику кількість аскорбінової кислоти. Листки містять ефірну олію, смолисті речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни, флавоноїдні сполуки, тритерпенові спирти, невелику кількість нікотинової кислоти і глікозиду бетулозиду. Сік містить сполуки з кальцієм, магнієм, залізом та інші макро- і мікроелементи, дубильні речовини, яблучну кислоту .
Застосування берези в лікувальних цілях
У медицині застосовують настій та відвар березових бруньок як сечогінний і жовчогінний засоби. Використовують також як примочки при фурункулах, забоях , пораненнях. Відвар бруньок діє подразнююче, тому треба уникати його призначення при хворобах нирок. Спиртову настойку приймають при виразці шлунка, при нетравленні та різних болях у ньому , проти дрібних круглих глистів.
Настойки і відвари листків берези діють як сечогінний, жовчогінний, седативний і протизапальний засоби.
Сік ефективний при простудах, алергічних хворобах, захворюваннях нирок, печінки, розладах кровообігу. Березовий дьоготь входить до складу мазей Вишневського і Вількінсона.
