Ще якихось 10-20 років терміну «булінг» ніхто не вживав. Натомість зараз про це явище активно обговорюють. Більше того, психотерапевти рекомендують вчителям та батькам звертати увагу на поведінку дітей. Адже булінг, який не припинили вчасно, загрожує сумними наслідками у майбутньому. Що таке булінг і як з цим боротися?
Що таке булінг
Булінг – це насильство, залякування. Це завжди про те, що повторюється систематично і є проти волі людини (дитини), яку обрали жертвою.
Булінг буває різним. З жертви можуть насміхатися, принижувати, залякувати, нищити її речі та майно, штовхати тощо.
Особливо популярним, на жаль, є булінг серед дітей підліткового віку. Часто дорослі не надають значення цькуванню, називаючи його звичайними дитячими жартами. Проте відрізнити розваги підлітків від булінгу легко. Адже булінг не припиняється, для булінгу обирають одну і ту ж жертву, якій, власне, у цій ситуації зовсім невесело.
Як зрозуміти, що дитина стала жертвою булінгу
Батькам необов’язково бути свідками ситуації, аби зрозуміти, що їхня дитина потерпає від булінгу. Зазвичай результат цькування виражається у поведінкових змінах. Тож батькам, які активно спілкуються зі своєї дитиною, легко помітити, якщо щось іде не так:
- дитина начебто без жодних приводів не хоче йти у школу;
- не хоче розповідати про справи у школі;
- почала гірше вчитися;
- стала замкнутою, сумною або агресивною;
Окрім емоційних «побічок» булінгу можуть бути і серйозніші, фізичні:
- розлади сну;
- тривожність;
- втрата апетиту.
Якщо батьки помічають такі ознаки у поведінці дитини, варто дізнатися більше про її справи у школі чи у дворі, де теоретично може відбуватися булінг. Так, причини необов’язково може критися саме у цьому. Проте варто поговорити з дитиною, зі вчителями тощо. Адже булінгу краще запобігти або ж зупинити його якомога раніше.
Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу
Негайно вирішувати ситуацію. А вирішити її можна лише одним методом: зупинити булінг. Не варто плекати надії, що булерові набридне і цькування припиниться. Булінг можуть і мусять припинити дорослі. Це та ситуація, яку не можна пускати на самотік, вважаючи що «діти самі розберуться».
Залежно від того, де саме і як саме відбувається булінг, батькам варто діяти. Наприклад, поговорити з вчителями чи батьками дитини-булера (якщо це можливо). Можна також прочитати відповідні матеріали і навіть звернутися за допомогою до спеціаліста. Це не буде зайвим.
Важливий нюанс. Дайте дитині зрозуміти, що ви на її стороні. Людина, що стала жертвою булінгу, страждає. А тому розуміння, що у неї є постійна підтримка, значно полегшить психологічний стан.
Якими є наслідки булінгу
Часто дорослі вважають, що втручатися у булінг потрібно лише тоді, коли ситуація стає загрозливою. Наприклад, для фізичного здоров’я чи навіть життя. Та насправді цькування є вкрай небезпечним від самого початку. І словесне насильство також призводить до складних наслідків.
Жертви булінгу найчастіше страждають низькою самооцінкою. Їм складно реалізувати себе у майбутньому, адже вони дуже закриваються у собі, не довіряють іншим людям, бояться проявити себе.
В інших випадках стають надто агресивними, наче відповідаючи світові тим, що отримують самі.
Надто складні ситуації, звісно, ще негативніше позначаються на психологічному здоров’ї людини. І ці наслідки насправді не завершують у дитячому чи підлітковому віці. Вони супроводжують людину ціле життя, заважаючи їй жити вільно, створюючи комплекси тощо.
Хто найчастіше стає булерами та жертвами булінгу
Ми вже звернули увагу на те, що булінг не може припинитися самостійно. Це ніби замкнене коло, по якому ходять булер, жертва та спостерігачі. Проте вийти з нього, ані перший, ані другий не можуть.
Булер є так само залежним від ситуації. Дуже часто булерами стають діти, яких, наприклад, ображають вдома. Поза межами свого шкільного товариства вони самі є жертвами, тому просто, так би мовити, «відіграються», знайшовши собі жертву.
В інших випадках це може бути лише віддзеркалення того, що дитина бачить вдома. Дуже часто булери наслідують поведінку батьків: якщо батько цькує матір, то імовірно, що син скопією таку модель поведінки і перенесе її на однокласницю.
Так чи інакше, булерами стають діти, які також мають певні проблеми. І ці проблеми слід вирішувати.
Щодо жертв, то у більшості випадків це ті діти, які й так страждають низькою самооцінкою. Вони, зазвичай, тихі і спокійні, не вміють чи не можуть себе захистити. Відчувається, що вони не мають сильної підтримки зі сторони батьків, тому ображати їх не бояться.
На жаль, доволі часто жертвами стають діти, котрі мають певні проблеми зі здоров’ям. І ці вади стають точками булінгу.
Останнім часом у світі почастішали дитячі спроби самогубства. Тому дорослим слід бути уважними, поведінка дитини, яка поряд з вами, може кричати про допомогу. Треба лише вміти вчасно помітити цей крик і надати максимальну допомогу. Адже чим менше часу триває булінг, тим легше виправити наслідки.
Читайте також – Стратегії запобігання булінгу: 3 практичні способи.
Про булінг розповіла психотерапевтка Надія Іванців
Записала Тетяна Дзяма
