Зловживання, відсутність адресної допомоги і контролю з боку держави і громадськості – таких трьох китів функціонування лікарняних кас в Україні назвали експерти і учасники ринку в ході проведеного опитування. На їх думку, гроші, закумульовані лікарняними касами, навряд чи будуть використані за призначенням, оскільки законодавство не передбачає механізмів контролю їх отоварювання.
Генеральний директор страхової компанії “Нафтагазстрах” Анатолій Чубинский вважає, що лікарняні каси – не що інше, як чергова годівниця для чиновників і інших посадовців, що мають відношення до медицини. “Там, де мер, зам або їх родичі мають свій бізнес у вигляді фармацевтичних фірм, дуже зручно створювати таке джерело для закупівлі медпрепаратів. Таким чином, лікарняна каса фінансує поліклініки, які, відповідно, закуповують ліки. Але ніхто не відстежує, як отоварюються ці гроші”, – відмітив Чубинский.
Про безконтрольність лікарняних кас говорить і заступник голови ради Ліги страхових організацій України Олександр Залетов : “Уявіть собі : збирається деяка група людей, створює лікарняну касу, домовляється з лікарями, купує якусь зеленку, а потім зникає. І відповідати вони не повинні: адже ви вклали гроші в добродійну організацію. А то, що нічого не отримали, нікого не хвилює”.Діяльність лікарняних кас регламентується двома законами: “Про об’єднання громадян” і “Про добродійність і добродійні організації”. Але ні в одному з них не прописаний механізм контролю, стверджують страховики.
Лікарняна каса – добродійне або громадське об’єднання, яке називають добровільною спрощеною системою медичного страхування. Існує за рахунок членських внесків (близько 30 гривен в місяць). Учасники можуть лікуватися в межах певного ліміту. Також чітко визначений перелік послуг, які можна отримати в медичних установах.
На сьогодні в Україні зареєстровано 260 лікарняних кас і 2 мільйони їх членів. За даними Ліги страхових організацій України, за січень-вересень 2010 року лікарняні каси зібрали близько 100 мільйонів гривен.
За словами Анатолія Чубинского, головним недоліком лікарняних кас є підтримка “обраних” лікарень, поліклінік і відсутність адресної допомоги. У цьому вони істотно програють страховим компаніям, які не допускають безконтрольних витрат.
При цьому лікарняні каси не гарантують справедливого розподілу грошей учасників і звіту про використання засобів. “Спектр медичних послуг обмежений, механізму побудови взаємин між лікарняною касою, людиною і лікувальною установою немає, отже, про яку справедливість можна говорити? Звичайно, знайдуться люди, які завдяки лікарняним касам вилікувалися, але це одиниці, а основна маса не отримає необхідних послуг. І куди були витрачені їх гроші, члени лікарняних кас ніколи не дізнаються. Ніхто перед ними не відзвітує. Отже в нашому виконанні лікарняні каси – це аналог дітища Мавроди – “МММ”, – підсумував експерт. “Якщо держава дозволяє створювати такі організації без статутного капіталу, можливі трасти, кредитні спілки і нові “Еліта-центри”, – підтримує Олександр Залетов.
Думки фахівців підтверджує прокуратура. Під час перевірок лікарняних кас Сумської області там виявлено ряд порушень. У деяких установах незаконно працювали лікарі-експерти, які коригували рецепти членів цих кас для отримання ними ліків. А в Глухівському, Тростянецькому, Білопольському районах Сумської області, а також в місті Конотопі пацієнтам відмовляли в наданні медичної допомоги через несплати “добродійних” внесків.
Деякі фахівці вважають, що лікарняні каси повинен контролювати держрегулятор. “Це може бути Держфінпослуг, оскільки з боку Мінохоронздоров’я вірогідна деяка зацікавленість при видачі дозволів або формування списку ліків, які можуть купувати лікарняні каси. Хоча якесь спостереження профільним міністерством потрібне”, – вважає Олександр Залетов.
“Для того, щоб визначити, що яйце тухле – не обов’язково його з’їдати усе. Тому, щоб не навантажувати чиновників одних держустанов контрольними функціями дій інших чиновників, досить просто припинити “пілотування” свідомо помилкових проектів”, – відмітив Анатолій Чубинский.
Нагадаємо, з 1 січня 2011-го спрощена система медичного страхування запрацювала і в Києві. Її учасниками стало близько 1000 чоловік. У поточному році в п’яти регіонах України планується реалізувати пілотні проекти діяльності лікарняних кас.
