“Укрзалізниця” вивчає досвід впровадження лікарняних кас. Як повідомили джерела в УЗ, керівництво підприємства наполегливо рекомендує колективам залізничників розповсюдити досвід львівської залізниці на інші дороги. З усіх залізниць України тільки одна – Львівська – лікує своїх співробітників через лікарняну касу. Усі інші дороги вже більше 10 років здоров’я своїх працівників довіряють страховим компаніям.
Опитані представники залізниць стверджують, що не мають наміру відмовлятися від страхування на користь лікарняних кас, оскільки і те, і інше – справа суто особиста і добровільна і не виключає одно іншого.
“У нас, можна сказати, працює невелика модель обов’язкового медичного страхування, якого в Україні усе ніяк ввести не можуть. Ця схема дозволяє гідно лікувати і містити хворих в наших лікувальних установах. Ми 10 років працюємо із страховою компанією, що дозволило нам зберегти хороший рівень медичного обслуговування залізничників”, – говорить начальник медслужби Донецької залізниці Андрій Чуков.
У свою чергу, керівництво лікарняної каси Львівської залізниці звітує про успішну діяльність: за цей час її членами стали більше 50 тисяч працівників, щомісячно кожен з них вносить 25 гривен. Виконавчий директор ОО “Лікарняна каса Львівської залізниці” Юрій Костюченко переконує, що гроші, які збирає його організація, повністю контролюються. Головний аргумент – один рахунок у банку і безготівкові розрахунки, по яких можна простежити, скільки грошей і на що було витрачено. “Ми працюємо згідно із Законом України “Про громадські об’єднання”. Є правління з 11 чоловік, є наглядова рада, до складу якої входить 5 чоловік, і ревізійної комісії, що складається з 3 чоловік. Усі вони працівники Львівської залізниці. Ось керівні органи і контролюють використання грошей”, – розповідає Костюченко.
За рік у львівську лікарняну касу поступає більше 15 мільйонів гривен. Володимир Шестаков запитує: “Хто узабезпечить від недобросовісного використання цих грошей? Хто з лікарняної каси контролюватиме виконання договірних умов в лікарнях (як годують або лікують)? Для цього потрібні медичні фахівці, яких в громадських об’єднаннях немає. Штат не дозволяє”. В той же час, підкреслюють страховики, в одній страховій компанії, як правило, працюють десятки фахівців-медиків.
Заступник голови ради Ліги страхових організацій України Олександр Залетов вважає, що страхові компанії ефективніші і надійні за рахунок контролю з боку Держфінпослуг. Більше того, до страховиків пред’являють підвищені вимоги по формуванню страхових резервів і використанню зібраних грошей. “За рахунок інвестиційної діяльності компанія може беззбитково працювати. Лікарняна каса не може цього зробити. Сьогодні у неї є гроші, і вона може їх виділити, а завтра – ні” – стверджує представник Ліги страхових організацій України.
На його думку, порівняння лікарняних кас і страхових компанії некоректно і небезпечно, оскільки кидає тінь на саму систему страхової медицини : “Постійно у виступах деяких осіб звучить думка, що це (лікарняні каси – ред.) перехід до страхової медицини, але це абстракція, це непрофесійно. Страхування регулюється державою, а діяльність лікарняних кас знаходиться за рамками закону”.
На Львівській залізниці впроваджувати страхову медицину поки не збираються, мовляв, діюча система і так усіх влаштовує.
За даними соціологів, самі українці підтримують ідею страхової медицини. Згідно з опитуванням, проведеним Інститутом Горшенина в лютому 2011 року, 44,6% опитаних підтримують введення обов’язкової страхової медицини.
Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеева вважає, що до 2014 року Україна буде готова перейти на медичне страхування.
На сьогодні існує декілька законопроектів про страхову медицину, але усі вони доки лежать в парламенті без розгляду.
