Без переходу на страхову медицину реформа системи охорони здоров'я в Україні неможлива, переконана голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва. "Я переконана, що без переходу на страхову медицину реформа взагалі неможлива", - сказала вона. У той же час, вона відмітила, що медустановам країни, безумовно, потрібний підготовчий період для таких радикальних змін.

"Укрзалізниця" вивчає досвід впровадження лікарняних кас. Як повідомили джерела в УЗ, керівництво підприємства наполегливо рекомендує колективам залізничників розповсюдити досвід львівської залізниці на інші дороги. З усіх залізниць України тільки одна - Львівська - лікує своїх співробітників через лікарняну касу. Усі інші дороги вже більше 10 років здоров'я своїх працівників довіряють страховим компаніям. Опитані представники залізниць стверджують, що не мають наміру відмовлятися від страхування на користь лікарняних кас, оскільки і те, і інше - справа суто особиста і добровільна і не виключає одно іншого. "У нас, можна сказати, працює невелика модель обов'язкового медичного страхування, якого в Україні усе ніяк ввести не можуть. Ця схема дозволяє гідно лікувати і містити хворих в наших лікувальних установах. Ми 10 років працюємо із страховою компанією, що дозволило нам зберегти хороший рівень медичного обслуговування залізничників", - говорить начальник медслужби Донецької залізниці Андрій Чуков.

Витік персональних даних може обернутися громадянинові серйозними проблемами з банками і кредитними організаціями Медична страхова компанія Health Net з Каліфорнії втратила дані про майже два мільйони своїх пацієнтів. Представники компанії підтвердили факт втрати даних з серверів своєї філії в місті Ранчо Кордова. За їх словами, втрачені дані є медичною і фінансовою інформацією про клієнтів, а також номери їх карт соціального забезпечення. Потерпілим компанія запропонувала простежувати їх кредитну історію впродовж найближчих двох років.

На сьогодні основна проблема у сфері медичного страхування полягає не стільки в механізмі його здійснення, скільки в особливостях системи охорони здоров'я в Україні. Розглянемо модель, що склалася на ринку сьогодні : страхові компанії (СК), по суті займаються не страхуванням, а перерозподілом фінансових потоків, причому зі збитком для себе. Те, що відбувається, можна назвати "економічним кретинізмом" - саме тому у сфері медичного страхування спостерігається обмежена кількість гравців.

За 2010 рік страховики врегулювали по добровільному медичному страхуванню (ДМС) близько 1,3 млн. страхових випадків на загальну суму близько 650 млн. грн. Такі дані наводить заступник голови ради Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Залетов. За підрахунками ЛСОУ, виплати по медичному страхуванню виросли в 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 18%. В той же час премії збільшилися на третину. "У 2010 році об'єми страхових платежів ДМС порівняно з попереднім роком виросли більш ніж на 30% і склали близько 850 млн. грн."., - повідомив Олександр Залетов.

Страхова компанія "Нафтагазстрах" готова ініціювати лобістську кампанію для впровадження обов'язкового медичного страхування в Україні як елементу медичної реформи. За словами в.о. генерального директора компанії Анатолія Чубиньського, відсутність рішучості як з боку ринку, так і з боку держави, гальмує реформування медичної галузі в цілому. На зустрічі з представниками ділових ЗМІ А. Чубиньський відмітив що проводити медичну реформу без обов'язкового медичного страхування нелогічно і неправильно. Раніше перший заступник голови Адміністрації Президента України Ірина Акімова висловила думку, що введення обов'язкового медичного страхування найближчим часом не передбачається, оскільки основний упор буде зроблений на реструктуризацію мережі медичних установ і зміну системи фінансування.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соцстрахування" набув чинності на початку цього року. Редакцію закону провели на основі нового Податкового кодексу і внесли в документ дві основні зміни. Перша торкнулося взаємозаліків між підприємством і Фондом соцстрахування. Раніше підприємство виплачувало своїм працівникам гроші по лікарняних листах відразу після хвороби. Потім перераховувало до Фонду соцстрахування суму вже з вирахуванням цих виплат. Зараз же підприємство зобов'язане спочатку перевести 100% відрахувань до фонду, а потім отримати необхідну суму по окремій заявці. Крім того, раніше підприємство перераховувало засоби до кожного фонду окремо. Тепер, як пояснюють в Міністерстві соціальної політики, внесок на загальнодержавне соцстрахування поступає до Пенсійного фонду і ділиться ним пропорційно на три інші фонди: по безробіттю, страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності і при нещасних випадках на виробництві. Як завірили в Міністерстві соціальної політики, це не вплине на час виплати працівникові відшкодування по лікарняному листу. Причина можливих затримок криється в іншій зміні.

Вільний вибір лікаря або лікарні - не лише у себе в місті або в країні, а в усіх країнах Євросоюзу - це право пацієнта підтвердив Європарламент. Він висловився за медицину без меж. Свобода вибору лікаря або лікарні у будь-якій країні існувала завжди - але тільки для багатих пацієнтів, що оплачують лікування зі своєї кишені. Тепер же Європарламент зобов'язав медичні страхові компанії оплачувати медичне обслуговування в інших країнах Євросоюзу і для пересічних громадян.

Ірина Акимова стверджує, що найближчим часом страхову медицину в Україні вводити не будуть. Про це повідомила перший заступник глави Адміністрації Президента України в інтерв'ю "Дзеркалу тижня". "Найближчим часом ми удосконалюємо бюджетну систему. Є принаймні дві переконливі причини, чому спочатку треба розібратися з діючою бюджетною системою, а потім ставити питання про медичне страхування", - відмітила И.Акимова. "Причина перша. Якщо сама система працює неефективно, чи можна в неї вливати додаткові гроші і чекати поліпшення результату? Якщо труба протікає, то скільки води в неї ні вливай - все одно витікатиме. Ось чому спочатку треба проаналізувати мережу бюджетних установ, реформувати їх, дати їм стимули працювати краще, а потім вже надавати додаткові фінансові кошти. Логіка, думаю, в цьому є", - пояснила вона.