Для лікування застосовують бруньки, молоде листя, березовий сік. Бруньки заготовляють у березні – на початку квітня, коли вони починають ледь бубнявіти і ще липкі від смолистих речовин.

Заготовляють кору з молодих гілок (отруйна! ) ранньої весни, та квіти на початку цвітіння і не пізніше середини його. Сушать на горищах з хорошою вентиляцією.

У народній медицині використовують стручки квасолі.

Редька проявляє жовчогінну, бактерицидну та відхаркувальну дію. Наявні у ній ефірні олії збуджують апетит і стимулюють виділення шлункового соку та жовчі.

З лікувальною метою використовують квіти і листя, зібрані в період цвітіння.

З лікувальною метою використовують кору, плоди та квіти калини .

Спориш - рослина загальновідома і популярна в народі. Часто можна зустріти місцеві назви: птича гречка, гусяча травиця. Виникли ці назви, мабуть, тому, що люблять цю рослину всі домашні птахи.

“Слідом білої людини” – називають подорожник індіанці Північної Америки, вказуючи , що рослина прийшла на їхню землю разом з білою людиною – європейцями.

Звіробій – трава від 99 хвороб.